Особливості семантики й поетики прозового доробку М. Івченка крізь призму естетичної парадигми імпресіонізму. Специфіка вираження ідейно-філософської проблематики в інтелектуальній прозі та виявлення типологічних рис імпресіоністичного хронотопу.
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Науковий керівник:кандидат філологічних наук, доцент Гноєва Ніна Іванівна, Харківський національний університет імені В. Н. Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Галич Олександр Андрійович, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», завідувач кафедри теорії літератури та компаративістики; З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.Загальна картина історії української літератури доби «розстріляного відродження» - часу стрімкої еволюції національної естетичної думки під впливом західноєвропейських модерністських тенденцій - сьогодні все ще потребує доповнення й уточнення. Однією з продуктивних форм такого доповнення бачиться осмислення окремих постатей означеного періоду, творчість яких з відомих причин опинилася на маргінесах вітчизняного культурного поля. Івченка, однак не формують цілісного уявлення про своєрідність художнього світу й особливості творчого методу письменника, що дозволило б оцінити особистий внесок митця в український історико-літературний процес. Івченка й дослідити шляхи їх художньої реалізації через аналіз мотивної структури його прози; Івченка, які увійшли до збірок «Шуми весняні» (1919), «Імлистою рікою» (1925), «Порваною дорогою» (1926), «Землі дзвонять» (1928), роман «Робітні сили» (1928) і повість «У сонячнім колі» (1929), а також твори, які залишилися поза названими виданнями.Перший розділ роботи - «Проблеми і теоретико-методологічні засади вивчення творчості Михайла Івченка» - складається з двох підрозділів, які присвячено аналізу науково-критичної літератури за темою дослідження. У другому підрозділі - «Теоретичні та методологічні основи дослідження» - розглянуто теоретичні засади роботи, схарактеризовано методи вивчення творчості М. У другому розділі дисертації, що складається з трьох підрозділів, розглянуто провідні мотиви прози Михайла Івченка, через які вповні реалізувалася філософсько-світоглядна позиція митця. Івченка» - розглядає специфіку художнього втілення пантеїстичних мотивів у прозі М. Івченка. Івченка актуалізовано думку про те, що людина тільки на емпіричному рівні здатна відчути присутність невідомої сили, яка творить «велику загадку життя», збагнути ж її за допомогою «раціо» неможливо.Івченка переконує в тому, що митець через мотиви божественної сутності світу, нерозривної єдності природи й людини, відпочинку на лоні природи, протистояння природи й цивілізації утверджує ідею про людину як частину безмежного та величного всесвіту, тому її стосунки з природою повинні бути гармонійними. Ця фундаментальна антитеза реалізувалася в його творах через мотив людини-звіра, який, гостро контрастуючи з мотивом духовної єдності людини й природи, виявив авторську позицію: письменник ніколи не зможе примиритися з тим, що людина - «вінець творіння» - знижується до рівня тваринних інстинктів. Конфронтація мотивів надає особливого драматичного відтінку всій художній концепції дійсності митця, а ідея двоїстої суті людини перегукується із екзистенційною концепцією роздвоєння особистості. Як і в більшості творів письменника, в них художньо осмислюється конфлікт між природою і людиною, тілесним і духовним, емоційним і розумовим. Івченка перебуває одразу у двох часопросторових площинах: скороминуче земне існування людини проходить на тлі безмежності всесвіту.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
