Проза Гната Михайличенка (особливості проблематики та поетики) - Автореферат

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Барчан Валентина Володимирівна, завідувач кафедри української літератури Ужгородського національного університету. Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Ткачук Микола Платонович, завідувач кафедри української літератури Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка. кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури НАН імені Т.Шевченка Мовчан Раїса Валентинівна. Захист відбудеться 2 березня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Прикарпатському університеті імені В.Стефаника (76000, м.Творчість Гната Михайличенка уже була об‘єктом літературознавчого аналізу. Детальніше зупинявся на окремих аспектах прози Гната Михайличенка В.Гадзінський (“Символіка “Блакитного роману”, “Естетика “Блакитного роману” Г.Михайличенка”). Усе ж спроби системного аналізу, осмислення специфіки проблематики та жанрово-стильових ознак прози Гната Михайличенка досі не здійснено. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в українському літературознавстві здійснено цілісне різнопланове прочитання усієї творчості Гната Михайличенка. Вперше в українському літературознавстві здійснено комплексний, багаторівневий аналіз проблематики творів Г.Михайличенка у світлі екзистенційної філософії та основ психоаналізу, зроблено типологічне зіставлення проблематики та особливостей авторської поетики із творами А.Бєлого, М.Івченка, Т.Косинки, В.Підмогильного, Б.Пільняка, М.Хвильового.Михайличенка засвідчує їхню проблемно-тематичну схожість із творами українських письменників початку ХХ століття, зокрема із творчістю М.Хвильового. Цікаво, що бінарна опозиційність мрії та реальності у творчості Гната Михайличенка не згладжується, а, навпаки, ще більше загострюється в зурбанізованому світі. Спостереження над мотивами новелістики Гната Михайличенка викладено у двох параграфах: “Мотив пошуку гармонії особистості як домінанта імпресіоністичних новел Михайличенка” (1.1.); “Проблема міста як особливої сфери екзистенції людини в новелах Михайличенка” (1.2.) Герой письменника прагне досягнути абсолюту шляхом вирішення цілого ряду складних філософських проблем: людина в умовах абсолютного відчуження від світу - проблема самотності, проблема сенсу людського буття, проблема екзистенційного вибору між життям і смертю, проблема цільності людської особистості. Це усвідомлював і сам автор, подаючи практично до кожного твору жанрові підзаголовки чи то зі сфери малярства - “акварельні плями” (“Чуже свічадо”), “етюд кохання” (Непроспівана пісня), чи то символічно-образні визначення - “осінні листки з-під снігу” (“Кольорові аркушики”), чи емоційно-психологізовані уточнення, як-от: “новеля шукань” (“Дівчина”), “блакитно-рожева новеля” (“Поцілунок”).

Основний зміст дисертації