Проза Докії Гуменної (проблемно-тематичні та жанрово-стильові особливості) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі новітньої української літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри новітньої української літератури Клочек Григорій Дмитрович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, ректор, завідувач кафедри української літератури та журналістики кандидат філологічних наук, доцентІсторія новітньої української літератури знаменна тим, що в “материкову” літературу повертаються із забуття імена талановитих митців, які створювали духовні скарби за межами Батьківщини, в еміграції, і котрих через політичну нещадність та беззаконня тоталітарного режиму було викреслено з національного культурного життя - репресовано, розстріляно, вигнано з батьківської землі. Тому актуальність дослідження полягає, насамперед, у поверненні в історію української культури забутого імені Докії Гуменної, чим доповнюється також і цілісність художньої панорами вітчизняної еміграційної прози, зясовуються тематичні та жанрово-стильові особливості творчого набутку письменниці, місце її творчості в мистецькому просторі рідного письменства. Навесні 1992 року журнал “Україна” під рубрикою “Бібліотечка “України” почав друкувати уривки з щоденників і книжок Докії Гуменної. ХХ століття в Україні не було опубліковано жодного твору Докії Гуменної, ані статті про неї. Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань: дослідити витоки творчості та еволюцію художнього мислення письменниці, розглянути проблемно-тематичний діапазон творчості Докії Гуменної, вивчити жанрово-стильові особливості великої, малої, повістевої та мемуарної прози авторки, зясувати специфіку використання й поетику архетипних символів, образів-символів у цілому, висвітлити мовностилістичні особливості художніх творів письменниці, визначити значення й місце художньої творчості авторки в контексті української літератури ХХ ст.Ці твори принесли авторці загальносоюзну популярність, але й разом із тим - звинувачення в “очорнительстві” діяльності та побуту сільськогосподарських комун, які були на той час новими формами соціалістичного господарювання. У цілому, художній спадок Докії Гуменної за тематичним спрямуванням можна умовно поділити на дві частини: твори про сучасність та твори праісторичної проблематики. Зацікавлення історичними коренями української культури виникло в Докії Гуменної ще в дитинстві та розвинулося в довоєнний період під час участі письменниці в археологічних експедиціях разом із відомими археологами В. Її твори цього циклу - це внутрішня потреба зазирнути в часи життя первісних людей, що колись заселяли Україну, зрозуміти їх світогляд, пізнати культуру й водночас довести, що початки української цивілізації знаходяться в добі Трипілля. Таким чином, Докія Гуменна у творах про праісторичне минуле, художньо осмислюючи давню знакову символіку української матеріальної культури, її значення та місце у світовій культурі, досліджуючи, систематизуючи та узагальнюючи історичні мовні явища, простежуючи еволюцію тотемних культів, зробила одну з перших спроб засобами художнього слова відтворити формування світогляду прадавніх українців, показати його глибинні корені та міцну закоріненість у свідомості сучасників.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ