Проза Алеко Константинова: концепти "ідентичності" та "іншості" - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана на кафедрі словянської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник:член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Радишевський Ростислав Петрович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри полоністики Офіційні опоненти: доктор філологічних наук Стоянова Ельза Петрівна, Київський славістичний університет, професор кафедри словянської філології кандидат філологічних наук, доцент Карацуба Мирослава Юріївна, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Захист відбудеться «31» травня 2011 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.39 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою 01033, м.Але ці твори, як вважав сам автор, без претензії на художність, стали шедеврами, класичним фондом, найбільш інтерпретованими текстами болгарської літератури. Коли у 90-тих роках ХІХ ст. письменник описав поширений тип простакуватого, користолюбного, нахабного і неосвіченого торговця-політикана, ніхто не міг уявити, що цей образ зробить свого творця знаменитим і зійде зі сторінок книги та заживе власним життям, продукуючи притчі, літературні твори, фільми та картини. Це зумовлює актуальність нашого дослідження, оскільки обрана тема відповідає важливим напрямам розвитку сучасної культурології загалом та літературознавчої науки зокрема, становить науковий інтерес як комплексне дослідження проблем національної ідентичності та іншості крізь призму дискусій про болгарську самосвідомість у творах А. Тема дисертації повязана із напрямом наукової роботи кафедри словянської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що передбачає дослідження широкого кола проблем історії та теорії літератур словянських народів, зокрема болгарської літератури, із залученням сучасних інтерпретаційних підходів, у межах теми науково-дослідної роботи Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 06 БФ 044-01). Метою дисертаційної роботи є докладне, поглиблене дослідження творчості Алеко Константинова з позицій функціонування у ній концептів «ідентичності» та «іншості» у контексті болгарської літератури ХІХ століття, виявлення художніх механізмів, за допомогою яких відбувається національна самоідентифікація та стереотипізація образів Свого та Іншого, а також осмислення звязків між процесами формування національної ідентичності та літературними творами автора.Перший розділ «Дискурс іншості та ідентичності в болгарській літературі ХІХ століття» висвітлює функціонування проблем ідентичності та іншості в болгарській літературі ХІХ століття. Рушійні сили цього процесу - дві ідеї, що панують у ХІХ ст. у болгарському суспільстві: ідея відродження етносу (нації), тобто свідома спроба певної еліти оформити болгарську націю як спільноту з визначеною самосвідомістю, культурою, інституціями задля того, щоб вона зайняла відповідне їй місце поміж іншими словянськими та західноєвропейськими народами, та просунення національно-ідеологічного проекту незалежності заради отримання болгарським народом культурної, релігійної та політичної самостійності, - сприяють появі різних, множинних наративів іншості у болгарській літературі, коли певний етнічний Інший здатен викликати найрізноманітніші емоції: від негативних (турки), амбівалентних (серби, греки) до переважно позитивних образів Росії та Західної Європи - хоча, варто зазначити, жоден образ етнічного Іншого не є однозначним. Перші оповідання про Бай Ганьо друкувалися у журналі «Думка», навіть автор не сприймав їх як один твір. У підрозділі 2.1 «Зустрічі з Іншими: закономірності, правила і тактики» простежено структуру текстів Алеко Константинова, стратегії і прийоми, що їх використовує Своє у спілкуванні з Іншим, а також ключові мотиви: ускладненого спілкування, шляху, подорожі, мандрівника та шахрая, що вплетені в трансформований у творах «До Чикаго і назад», «Бережи Боже, щоб сліпе прозріло» і «Бай Ганьо» міфологічний та епічний наратив мандрування-випробовування, де центральні персонажі виконують роль медіаторів між своїми та чужими ціннісними й культурними системами, пізнають Інше й оформлюють думку про себе. Швейцарія?!», «У болгарській Швейцарії», «У березні в Чепіно» тощо), а сюжет «Бай Ганьо» зосереджений на мандрах болгарського торговця трояндовою олією у європейському просторі та його поверненні до Болгарії: важливість наративу руху для композиційної канви твору помітна вже в назвах частин книги - «Бай Ганьо вирушив у Європу» і «Бай Ганьо повернувся з Європи», де фігурують дієслова, повязані з символікою руху.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ