Прояви і значення гетерозису при трансплантації ембріонів великої рогатої худоби - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукВикладено результати досліджень щодо проявів ефекту гетерозису при трансплантації ембріонів великої рогатої худоби. Найбільшим ступенем прояву гетерозису характеризуються ознаки відтворювальної здатності: при суперовуляції - за кількістю вилучених ембріонів, при пересадках ембріонів - за їх приживлюваністю у телиць-реципієнтів. Ембріотрансплантацію супроводжують генетичні процеси, повязані із взаємодією геномів ембріона і реципієнта, чим обумовлюються гетерозисні ефекти в онтогенезі трансплантатів.На задоволення потреб населення в молочних продуктах спрямовується розвиток молочного скотарства України, найважливішою умовою якого є підвищення генетичного потенціалу худоби і його ефективна реалізація. Застосування біотехнологічних методів відтворення великої рогатої худоби, зокрема трансплантації ембріонів, переважно розглядається з точки зору вирішення проблеми масового відтворення, тиражування тварин бажаного типу, зниження інтервалів між поколіннями (Christensen L., 1991; Эрнст Л.К., Сергеев Н.И., 1989; Bono G. et al., 1991; Nakajima При цьому слід зазначити, що трансплантацію ембріонів треба віднести до методів генетичної, клітинної інженерії, оскільки цей метод не змінює молекулярного і поживного складу продукції тваринництва і дозволяє значно прискорити розмноження цінних генотипів тварин, зокрема цінних гетерозисних генотипів першого покоління. Цим обґрунтовується актуальність досліджень щодо ефекту гетерозису та його проявів при трансплантації ембріонів великої рогатої худоби, які розглядаються у дисертаційній роботі. Метою досліджень було вивчення проявів гетерозису при проведенні ембріопересадок, визначення шляхів використання гетерозисних ефектів для збільшення ембріопродуктивності корів-донорів, підвищення приживлюваності ембріонів у телиць-реципієнтів, стимуляції росту і розвитку телят-трансплантатів.В дослідженнях використані корови-донори ембріонів симентальської (С), чорно-рябої (ЧР), червоної степової (ЧС), айрширської (А) та лебединської порід (Л), їх помісей між собою та з голштинською (Г), швіцькою (Ш), монбельярдською (М) і червоною датською (ЧД) породами; з них за 415 вилучень отримано 5150 ембріонів; використано для ембріопересадок 1270 зародків; проведено 893 ембріопересадок, у тому числі 377 по 2 зародки у колатеральні роги матки реципієнтів; отримано 510 отелень, у тому числі 217 по двоє телят; отримано разом 655 телят-трансплантатів; використано телиць-реципієнтів в кількості 893 голови віком 15-18 місяців, живою масою 350-400 кг; телята-трансплантати в кількості 390 голів віком до 18 місяців у дослідах по вивченню особливостей індивідуального розвитку трансплантатів. Всі етапи технології трансплантації ембріонів проводили згідно вимог „Інструкції по трансплантації ембріонів великої рогатої худоби”, (Москва, 1987). За результатами вилучень ембріонів оцінювали рівень суперовуляції у корів-донорів різних порід та прояви ефекту гетерозису у помісей цих тварин. Прояви ефекту гетерозису вивчалися за допомогою порівняння показників розвитку чистопородних і міжпородних помісних тварин - донорів і реципієнтів при трансплантації ембріонів, а також при взаємодії цих генотипів у період внутріутробного розвитку. В дослідженнях, щодо прояву гетерозису при трансплантації, аналізували результати пересадок одного або двох ембріонів, при гомогенному і гетерогенному підборах, з врахуванням генотипів зародків і реципієнтів (табл.У чистопородних в середньому на одне вилучення одержано по 9,7 ембріонів, а у помісей по 14,4, що на 4,7 ембріони (48,4%) більше. Зокрема від помісей першого покоління айрширської і симентальської порід було отримано по 14,5 ембріона за одне вилучення, що в 2,1 рази більше, ніж від корів-донорів айрширської породи та на 13% більше, ніж від корів-донорів симентальської породи. По два ембріони одному реципієнту було здійснено 318 пересадок і одержано 184 отелень. В середньому, пересадка двох ембріонів при гомогенному підборі дала на 0,4% вищий відсоток приживлення, а у чорно-рябої худоби на 5,1%, ніж при пересадці одного ембріони. При пересадці двох ембріонів і народженні двоєн, тривалість пренатального розвитку, як правило, зменшується і залежно від породних особливостей ембріона і реципієнта коливається від 260,7 днів (реципієнти і донори червоної степової породи) до 280,0 днів (реципієнти чорно-рябої, донори симентальської порід).За результатами системного генетичного аналізу матеріалів з ембріотрансплантації теоретично обґрунтована і експериментально доведена ефективність комплексного підходу до ролі і місця ембріотрансплантації в системі генетико-селекційного вдосконалення і перетворення племінних ресурсів молочної худоби, відповідно до якого, цей метод відтворення поголівя розглядається як засіб програмованого тиражування бажаних генотипів при одночасному використанні позитивних генетичних ефектів, в першу чергу неадитивної генетичної мінливості.