Дослідження історії українсько-польського співжиття у 20-30-і роки XX століття. Форми насильницької асиміляції, ставлення до українців, що опинилися в складі Польщі в результаті окупації нею західноукраїнських земель, нищення пам"яток історії і культури.
При низкой оригинальности работы "Проведення Польщею політики асиміляції та фальсифікації щодо українців", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що на сучасному етапі становлення відносин стратегічного партнерства між Україною і Польщею певною перешкодою залишається недостатньо досліджена історія українсько-польського співжиття у 20-30-і роки нинішнього століття. У роки Другої Речі Посполитої більшість поляків вважала, що її незалежність без земель, які до поділу належали Речі Посполитій, без Львова, який вписався в історію Польщі та її культуру, є неповною. Слід памятати, що література, яка була опублікована за радянських часів, піддавалась тиску - обовязковим у ній було поборювання всіх, крім російського, націоналізмів. Подібне було з літературою, яка видавалась у Польщі після 1945 p.На озброєння була взята стратегія асиміляції українців. «Польща для поляків» - так можна коротко визначити національну політику табору народової демократії. Звичайно, національна асиміляція корінного населення у польському середовищі здійснювалася методами економічної, політичної, ідеологічної і культурно-освітньої дискримінації українців. Суть його полягала в тому, що історичною місією Польщі є звільнення народів Радянського Союзу, насамперед українського та білоруського, від московського панування та обєднання їх з Польщею на федеративних засадах. Підкреслюється, що політичному сенсі існування “сокальського кордону” зумовлювалось політикою регіоналізму, яку проводили санаційні уряди щодо українців у Польщі.націонал-демократії - незалежній Україні місця не було. Не менш впливовою і популярною, ніж концепція ендеків, була «федераціоністська» програма соціаліста Юзефа Пілсудського - найавторитетнішого польського політичного діяча XX ст. Отже, дві впливові і популярні польські політичні доктрини щодо України - «інкорпораційна» і «федераціоністська» - ще до створення польської держави базувалися на іґноруванні прав українського народу на самовизначення і висували претензії на володіння українськими землями. Польські зовнішньополітичні концепції щодо України в XX ст. зазнали істотних змін, еволюціонуючи разом з бурхливою добою.
План
Зміст
Вступ
1. Форми асиміляції
2. «Польща для поляків» та проект «Великої України»
3. «Пролетарський інтернаціоналізм» як засіб етнічної асиміляції
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Таким чином, у політичних доктринах однієї з найавторитетніших і найвпливовіших політичних сил польського суспільства першої половини XX ст. - націонал-демократії - незалежній Україні місця не було.
Не менш впливовою і популярною, ніж концепція ендеків, була «федераціоністська» програма соціаліста Юзефа Пілсудського - найавторитетнішого польського політичного діяча XX ст. Передбачалося, що відроджена Річ Посполита постане на «федеративних» засадах. До її складу увійдуть польські, литовські, білоруські і українські землі. Провідна роль, звичайно, відводилася польському етнічному, політичному, економічному і культурному елементу.
Отже, дві впливові і популярні польські політичні доктрини щодо України - «інкорпораційна» і «федераціоністська» - ще до створення польської держави базувалися на іґноруванні прав українського народу на самовизначення і висували претензії на володіння українськими землями. Інші концепції не відігравали значущої ролі.
Польські зовнішньополітичні концепції щодо України в XX ст. зазнали істотних змін, еволюціонуючи разом з бурхливою добою. Реалії сучасної посткомуністичної доби детермінують їхній якісно новий зміст. Польсько-українські взаємини, незважаючи на складну історичну спадщину, невідворотно вступають у фазу конструктивного, прагматичного взаємовигідного розвитку. Обєктивні національні інтереси двох держав у стратегічних питаннях збігаються. Позбавлені деформуючих зовнішніх впливів та шовіністичних збочень, вони вже найближчим часом можуть виявити свій чималий потенціал.
Список литературы
1. Вступ до етнополітології: науково-навчальний посібник. / О. В. Картунов. - К. - 1999. - 300 с.
2. Історія України: Навчальний посібник / Бойко О.Д. - К.: Академвидав, 2006.- 686 c.
3. Історія України: Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007.- 536 c.
4. Козакевич Єжи. Рухаємось у доброму і бажаному напрямі.-Політика і час.-1995.-№4.-С.21.
5. Mikulicz S. Prometeizm w polityce II Rzeczypospolitej.-Warszawa, 1971.
6. Пеленський Ярослав. Україна в польській опозиційній публіцистиці // Подляський Казімєж. Білоруси-литовці-українці: наші вороги - чи брати? - Мюнхен.-1986.-С.17.
7. Сливка Ю.Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920-1939).-Київ, 1985.-С.142.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
