Поняття і значення підсудності. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею. Судовий розгляд кримінальної справи. Загальні положення судового розгляду: підготовча частина, судове слідство, судові дебати та останнє слово підсудного. Вирок.
Отже тема моєї курсової роботи актуальна в якій я розгляну важливі питання такі як: 1.попередній розгляд справи суддею, розгляну поняття і значення підсудності а також її види , процесуальний порядок розгляду справи суддею, загальні положення судового розгляду, підготовчої частини , судового засідання і слідства , судових дебатів та наданні підсудному останнього слова , постановлення вироку . Визначити підсудність означає встановити суд, який згідно із законом повинен здійснювати правосуддя при попередньому розгляді кримінальної справи суддею, а також провадження в суді першої інстанції і в подальших стадіях, якщо виникає така необхідність. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня. Суддя одноособово чи суд у справі, що надійшла від прокурора з обвинувальним висновком, зясовує щодо кожного обвинуваченого такі питання: 1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання, оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб зявився і повідомляє про причини неявки відсутніх (ст. У Разі необхідності суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, вживає заходів до зясування причин неявки викликаної особи чи осіб, та вживають необхідних заходів для забезпечення їх явки до суду, якщо неможливо далі розглядати справу без їх участі. Суд встановлює особу підсудного, зясовуючи його прізвище, імя, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються його особи. У разі невручення підсудному зазначених документів або вручення їх у строк менший ніж три дні до розгляду справи в судовому засіданні, розгляд справи належить відкласти на три дні з обовязковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення. Після виконання зазначених вище дій головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду по даній справі, прізвище запасного народного засідателя, якщо він є, прізвище прокурора, захисника, перекладача, експерта та інших учасників судового засідання і розяснює кожному учаснику їх право на відвід складу суду.297 КПК, головуючий розяснює підсудному, а якщо підсудних кілька - кожному з них, суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати показання. Мотивована відповідь підсудного на запитання, чи визнає він себе винним і чи даватиме показання, може бути врахована судом чи суддею, який одноособово розглядає справу, при визначенні недоцільним дослідження доказів під час судового слідства, оскільки суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. Заява підсудного про відмову давати показання зобовязує суд чи суддю, який одноособово розглядає справу, вирішити питання про послідовність слідчих дій, проведення яких можливе без участі в них підсудного. Якщо у справі кілька підсудних, потерпілих, свідків, суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, у своєму рішенні повинен визначити також послідовність дослідження доказів одного виду. Якщо підсудний, який раніше відмовився давати показання, змінив своє попереднє рішення і заявив про бажання дати показання, суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, зобовязаний допитати його, і внести своїм рішенням зміни до встановленого ним порядку судового слідства.264 КПК), а також висловлює й обґрунтовує свою думку з усіх інших питань, що належить вирішити суду під час постановлення вироку (ст. Залежно від обставин конкретної справи та результатів судового слідства захисник може: 1) спростовувати обвинувачення в цілому і просити суд виправдати підсудного або заперечувати окремі пункти обвинувачення; У разі, якщо у підсудного немає захисника, право на проголошення захисної промови надається підсудному.* Захисник не має права розголошувати дані, які стали йому відомі у звязку з виконанням його обовязків. Якщо підсудний в останньому слові повідомить про нові обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд зі своєї ініціативи, а також за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду відновлює судове слідство. 324 КІШ, постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;Окрему увагу приділив принципам судового розгляду , учасникам судового розгляду, порядку винесення ухвал у судовому засіданні ,межах судового розгляду , відкладенню і зупиненню розгляду справи .
План
План
Вступ
I. Попередній розгляд справи суддею. 2
1. Поняття і значення підсудності. 3
2. Види підсудності. 5
3. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею. 10
II. Судовий розгляд кримінальної справи.
1. Загальні положення судового розгляду. 17
2. Підготовча частина судового засідання. 24
3. Судове слідство. 26
4. Судові дебати та останнє слово підсудного. 37
5. Постановлення вироку. 41
Вывод
Тема моєї курсової роботи дуже актуальна . В ній за допомогою рекомендованої літератури я розкрив важливі питання які зясовуються при попередньому розгляді справи . Окрему увагу приділив принципам судового розгляду , учасникам судового розгляду, порядку винесення ухвал у судовому засіданні ,межах судового розгляду , відкладенню і зупиненню розгляду справи . Поставив акцент на питанні судового слідства , допиті підсудного і розясненні свідкові і потерпілому їх прав і обовязків ,закінченню судового слідства та переходу до судових дебатів також наданні підсудному останнього слова , і як закінчення - проголошення вироку .
Список литературы
1. Білоусенко В. Питання судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку в постановах Пленуму Верховного Суду України // Коментар судової практики з кримінальних справ. - К., 1997.- № 6.
2. Білоусенко В.Складання вступної частини вироку // Коментар судової практики з кримінальних справ. - К., 1997. - № 6.
15. Мартынчик Е.Г. Особое мнение судьи по уголовному делу.Кишинев,1982.
16. Маршунов М.М. Советский уголовный процесс. - Ленинград,1989.
17. Мирецкий С.Г.Приговор суда. М.,1989.
18. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.
19. Перлов М.Д. Приговор в советском уголовном процес се.- М.,1960.
20. Постанова «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» від 27 грудня 1985 р.// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. - К., 1995.
21. Постанова Пленуму Верховного Суду України. 1972-2002. - К., 2003.
22. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973 - 1998). - К., 1998.
23. Ріжаков А.П. Уголовный процесс: Ученик для вузов.- М.:»Издательство ПРИОР»,1999.
24. Сміслов В.И. Свидетель в советском уголовном процесе. - М., 1973.
25. Соціально-економічні аспекти демократизації судово-правової та пенітенціарної систем в контексті національної безпеки України.- К.,2001.
26. Строгович М.С. Курс советского уголовного процеса.- М., 1970.- Т.2.
27. Строгович М.С. Проверка законности и обоснованности приговоров. - М.,1956.
28. Толочко О.М. Судовий вирок і його мотивування.К.,1991.
29. Шинальський О.І. Покарання та його місце у сфері боротьби із злочинністю// Держава і право. - Вип.16.- К.,2002.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
