Проблеми підтримання газового складу повітря. Подача повітря в мережі гірничих виробок. Використання машин, які забезпечують мінімальне пилоутворення під час видобутку вугілля. Кліматичні умови в гірничих виробках. Технологічні служби і підрозділи шахти.
Провітрювання гірничих виробок і шахтНа поверхні землі не виникає проблеми штучного підтримання газового складу повітря, потрібного для життєдіяльності людини, а в підземних умовах суттєвість вентиляції полягає в подачі і розподілі чистого повітря в мережі гірничих виробок та видачі із шахти забрудненого. Атмосферне повітря - це суміш газів і водяного пару, обємна частина яких становить: кисню (О2) - 20,95 %; вуглекислого газу (СО2) - 0,03 %; азоту (N2) - 78,08 %; аргону (Ar), гелію (Не) та ін. газів - 0,94 %. Вміст водяної пари в атмосферному повітрі становить від 0,05 до 4 %.Постійність хімічного складу атмосферного повітря зумовлена його величезною масою, безперервним перемішуванням мас повітря, взаємним зрівноваженням процесів поглинання і виділення газів, що проходять у природі.
Шахтне повітря - це атмосферне повітря, яке заповнює гірничі виробки і, проходячи по ним, змінює свій хімічний склад в звязку з наявністю в виробках процесів окислення вугілля і гірських порід, гниття лісних матеріалів, що застосовуються для кріплення виробок, виділення із вугілля і порід метану, вуглекислого газу і ін. При виконання вибухових робіт утворюється велика кількість газів, які також надходять в атмосферу гірничих виробок. крім того, виробничі процеси в шахті супроводжуються виділенням великої кількості вугільного і породного пилу, який також забруднює повітря. Тому склад і процентне відношення газів в шахтному повітрі будуть іншими, ніж в атмосферному.
Разом з тим шахтне повітря неповинно значно відрізнятися від атмосферного, оскільки воно може бути не придатним для дихання людини і вибухонебезпечним. В звязку з цим діючі правила безпеки у вугільних шахтах установлюють певні допустимі норми. Вміст кисню О2 у повітрі діючих гірничих виробок повинен бути не менше 20 % обєму. В умовах підземних робіт в разі зниження вмісту кисню до 17 % у людини зявляється задишка, серцебиття, а зниження вмісту кисню до 12 % смертельно небезпечне. Дуже малий вміст кисню зустрічається в старих покинутих виробках, у тупиках непровітрюваних або в слабо провітрюваних виробках, у виробленому просторі. Основною причиною зменшення вмісту кисню в гірничій атмосфері є його витрати на підтримання процесів окислення та гниття. Невелика кількість кисню витрачається на дихання людей. Вуглекислий газ - це газ без кольору, із слабокислим запахом і смаком, в шахтну атмосферу надходить головним чином із корисних копалин і бокових порід. Крім того, він утворюється в шахтах під час процесів окислення (вугілля, лісоматеріалів тощо), розкладення шахтними водами деяких порід (вапняків, мергелю), пожеж і вибухів. другорядними джерелами виділення СО2 є дихання людей, вибухові роботи. Виділення СО2 із вугілля і порід може проходити у вигляді спокійного і рівномірного витікання газу або раптового викиду. Інтенсивність виділення та утворення вуглекислого газу для різних родовищ неоднакова.
Абсолютну кількість вуглекислого газу, який утворюється в шахті, за добу, називають абсолютною вуглекислотобагатістю шахти, а кількість вуглекислого газу, яка приходиться на 1 т середньодобового видобутку, - відносною вуглекислотобагатістю шахти. За відносною вуглекислотобагатістю шахти розділяють на чотири групи: перша група - виділення СО2 менше 5 м?/т; друга - від 5 до 10 м?/т; третя - від 10 до 15 м?/т; четверта - більше 15 м?/т. Правила безпеки вимагають, щоб вміст СО2 у повітрі не перевищував за обємом: у діючих виробках - 0,5 %; у загальному вихідному струмені шахти - 0,75 %; у виробках, проведених по завалу, - 1.
Азот - газ фізіологічно нешкідливий, хімічно не активний, дихання і горіння не підтримує. Утворюється під час процесів гниття органічних речовин і вибухових робіт.
Оксид вуглецю (СО) - газ без кольору, смаку і запаху; питома вага відносно повітря 0,97; горить; якщо його концентрація становить від 13 до 75 %, утворює з повітрям вибухову суміш. У воді розчиняється слабо. Цей газ дуже отруйний, утворюється в шахтах під час пожеж, вибухів газу й пилу, вибухових робіт. Згідно з правилами безпеки концентрація СО в гірничій атмосфері має становити 0,0016 % по обєму.
Сірководень (Н2S) - газ без кольору, із солодкуватим смаком і запахом тухлих яєць. Газ добре розчиняється у воді, горить і може утворювати з повітрям вибухові суміші. Сірководень дуже отруйний. У шахтах утворюється в процесі гниття дерева та інших органічних речовин, під час розкладу водою сірчаного колчедану, гіпсу, а також під час вибухових робіт. дозволена концентрація сірководню в гірничих виробках становить 0,00066 % по обєму.
Метан (СН4) - газ без кольору, запаху і смаку; питома вага відносно повітря 0,55; горить, не отруйний, погано розчиняється у воді. Метан небезпечний внаслідок його вибухових властивостей. Якщо концентрація в атмосфері менше 5 %, метан горить в разі зіткнення із джерелом запалення, а якщо від 5 до 16 % - утворює з повітрям вибухову суміш; якщо більше 16 % - горить спокійним полумям за умови відведення повітря до місця горіння.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
