Провідні художні моделі українського і грузинського романтизму (перша половина ХІХ ст.) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукІнституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Грицик Людмила Василівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури та компаративістики. Захист відбудеться ”15 ”жовтня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук в Інституті філології Із дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул.Понад півтора століття досліджується романтизм як естетична система, що охопила широке коло явищ у різних видах мистецтва, зумовивши художню еволюцію в історії як національних, так і всесвітньої літератур. Різні аспекти цієї проблеми розглядаються в працях Н.Абесадзе, А.Асанідзе, О.Баканідзе, М.Бажана, Н.Вердзадзе, О.Гарсеванішвілі, Ш.Гогоберідзе, Л.Грицик, М.Картвелішвілі, Д.Косарика, А.Кримського, І.Кулика, І.Луценка, О.Мушкудіані, О.Новицького, С.Палія, М.Рильського, М.Сумцова, О.Хаханашвілі, Г.Халимоненка, Р.Хведелідзе, С.Чиковані, Р.Чілачави, Н.Шалуташвілі, М.Яценка та ін. А в межах розгляду становлення, розвитку й функціонування українського і грузинського романтизму прагнемо дослідити провідні художні моделі цієї естетичної системи в обох літературах, їх типологічні подібності та національну своєрідність, виявити глибинні ідейно-естетичні закономірності. Дослідження провідних художніх моделей грузинського й українського романтизму дає змогу також глибше зануритися в типологію вираження авторської свідомості-чуттєвості, висвітлити не розкриті ще аспекти в поезії видатних представників цього стилю, виявити сходження і відмінності в художній культурі Грузії та України романтичної доби. Мета і завдання дослідження - на підставі типологічного зіставлення лірики грузинських і українських романтиків виявити аналогічні та відмінні явища в художньому досвіді двох народів, показати органічність цих явищ у світовому романтизмі як естетичній системі та художній практиці; визначити провідні художні моделі грузинського і українського романтизму; проаналізувати способи вираження авторської свідомості-чуттєвості, морально-психологічні та соціально-етичні колізії творів, висвітлити їх естетичну вартість, етапність у літературному процесі.Другий розділ - "Засоби вираження авторської свідомості-чуттєвості в грузинському і українському романтизмі" - складається з 3-х підрозділів, де розглянуто основні художні моделі ліричного та ліро-епічного творення, показано, що тексти визначних представників грузинського й українського романтизму не тільки належать історії, а й досі певною мірою лишаються співзвучними менталітету та естетичній памяті двох народів. Тексти Н.Бараташвілі й Т.Шевченка, Г.Орбеліані й М.Шашкевича, В. та О.Орбеліані, Л.Боровиковського, А.Метлинського, М.Костомарова, О.Афанасьєва-Чужбинського, В.Забіли, М.Петренка, за всієї розмаїтості й формозмістової своєрідності, єднає художня парадигматика моделювання людини і світу. Романтичний психологізм як якісно нового явище в українській і грузинській літературах формувався, попри всі інші аспекти, на основі заглиблення в питомі етимологічні резерви самого слова та якісного переосмислення фольклорних топосів. Тож не дивно, що коли між англійцем Байроном, французом Шатобріаном, німцем Новалісом, росіянином Лермонтовим, поляком Міцкевичем, українцем Шевченком і грузином Бараташвілі та багатьма іншими існує спорідненість творчих ідей, то це чималою мірою зумовлює й подібність “ідей творених”, або ж, за Антоничем, множинних змістів “ex post”, що постають в уяві реципієнтів. У підрозділі 2.3 - “Інтимна лірика: естетика духовності” - аналізуються твори Л.Боровиковського („Маруся”, „Молодиця”, „Чарівниця”, „Рибалка”, „Розставання”), О.Шпигоцького („Тільки тебе вбачила...”, „Знаєш, Саню-серденько...”, „Марія”), М.Маркевича („Украинские девы”, „Русалка”), М.Костомарова („Поцілунок”, „Дівчина”, „Нічна розмова”, „Попріки”), О.Афанасьєва-Чужбинського („Прощання”, „Дівоцька правда”), В.Забіли („Маруся”, „Повз двір, де мила живе...”, „Два вже літа скоро пройде...”, „Гуде вітер вельми в полі...”, „Ой коли б хто знав, як тяжко...”, „Кохання”, „До невірної”, „Туга серця”, „Розлука”, „Пісня”), М.Петренка („Ой біда мені, біда...”, „Минулися мої ходи...”, „Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче...”), М.Шашкевича („Вірна”, „Туга за милою”, „До милої”), О.Чавчавадзе („Кохання”, „О кохана жорстока, о кохана блаженна...”, „О трояндо, серце закохане...”, „Напис на могилі дівчини”), Г.Орбеліані („Жадана лише ти одна...”, „Блаженної миті, коли моє світло...”, „Антонові”, „Ніні, що плаче”, „Кохання моє”, „Вечір розлуки”, „Мухамбазі”) та ін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ