Процесуальний порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності - Автореферат

ВИРІШЕННЯ СПРАВ ПРО СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЯННЯ ОСІБ, ЯКІ НЕ ДОСЯГЛИ ВІКУ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Письменний Дмитро Петрович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінального процесу. Іщенко Андрій Володимирович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри криміналістики кандидат юридичних наук, доцент Омельяненко Галина Миколаївна, Київський міжнародний університет, професор кафедри кримінального права і процесу Захист відбудеться 24 травня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м.Глибокі перетворення у соціально-політичному житті в Україні супроводжуються розповсюдженням дитячої бездоглядності і безпритульності, ростом дитячої злочинності і, що особливо турбує, вчиненням значної кількості суспільно небезпечних діянь дітьми, які не досягли віку кримінальної відповідальності. Примусові заходи виховного характеру застосовано до 3,8 тис. осіб, причому значна їх кількість - це діти у віці від 11 років до досягнення віку кримінальної відповідальності. В подоланні злочинності неповнолітніх важливе місце належить процесуальній діяльності органів розслідування, прокуратури і суду, що здійснюють провадження у справах про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності. Найбільш повно питання, що повязані з правовим регулюванням процесуального порядку вирішення справ про суспільно небезпечні діяння неповнолітніх, досліджувались у працях вітчизняних учених (А.Є. З огляду на те, що в Україні не було окремих монографічних досліджень про процесуальний порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, наявність суперечливих суджень з окремих питань дисертаційного дослідження та відсутність єдності судової практики і зумовили вибір теми цієї роботи.Проведений аналіз історії розвитку зарубіжного і національного законодавства дозволяє стверджувати, що по-різному вирішувалось питання про вік, з якого могла наставати кримінальна відповідальність, заходи впливу, що застосовувались стосовно цих осіб, форми, в яких здійснювалося розслідування, розгляд і вирішення їх справ. Зміни до КПК України від 23 грудня 1993 р. відбивають прагнення нашої держави до гуманізації законодавства і вдосконалення процесуального порядку застосування примусових заходів виховного характеру до осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, на момент вчинення суспільно небезпечного діяння. “Провадження у справах про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності як один із видів диференціації процесуальної форми” розкрито необхідність встановлення особливого порядку виконання окремих процесуальних дій, прийняття рішень у справах про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності. Внесено пропозиції про те, щоб слідчий складав висновок за результатами розслідування - про підтвердження вчинення суспільно небезпечного діяння особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, відповідними доказами та про необхідність направлення такої справи до суду для застосування примусових заходів виховного характеру. “Порядок досудового слідства у справах про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності” уточнено погляди науковців щодо деталізації предмета доказування у справах про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності.У дисертації, виконаній на основі аналізу чинного законодавства та практики його реалізації, здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розвязанні низки концептуальних питань стосовно теоретичного та законодавчого удосконалення процесуального порядку вирішення справ про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності. Історичний аналіз становлення і розвитку правової регламентації кримінального судочинства у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння у віці від 11 років до досягнення віку кримінальної відповідальності підтверджує необхідність встановлення особливого порядку провадження у таких справах. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства, які забезпечать заповнення прогалин, усунення суперечностей у правовому регулюванні провадження у справах про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, приведення його відповідно до міжнародних стандартів. Зокрема, внесено пропозицію про порушення справи про суспільно небезпечне діяння особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, щодо цієї особи, розширення процесуальних прав осіб, стосовно яких здійснюється провадження у справі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ