Процесуальний порядок постановлення вироку - Курсовая работа

Вирок - це підсумок не тільки судової, а й досудової діяльності, й тому істотне порушення кримінально-процесуальної форми в діяльності, що передувала постановленню вироку, виключає можливість визнання його законним. Як вираження правосвідомості суддів, такий вирок формує і правосвідомість громадян, зміцнює їх віру в непорушність гарантованих їм Конституцією України прав і законних інтересів. Судочинство у справі вважається здійсненим лише у випадку, коли вирок або інше завершальне судове рішення звернено до виконання і виконано. Значення стадії виконання вироку в тому, що створюються передумови для реалізації приписів суду, що зазначені у вироку, формується переконання про невідвертість покарання, забезпечується охорона прав і законних інтересів особи, утверджується режим законності у суспільстві. У даній курсовій роботі висвітлюються основні правові інститути вироку та стадії виконання вироку.Серед усіх процесуальних актів, що постановляє суд і виносять органи розслідування та прокурор, вирок є найважливіший акт, оскільки він є актом правосуддя, який суд постановляє від імені України. У вироку відображаються громадсько-політична і правова оцінка дій підсудного і вирішуються всі питання, які виникли у справі, а саме: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи є в цьому діянні склад злочину; чи винуватий підсудний у вчиненні цього злочину; якому покаранню підлягає винуватий; чи завдано матеріальну шкоду злочином і в якому розмірі. Суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Вона означає, що у вироку мають бути викладені докази, які стали підставою для винесення саме такого вироку, і вказано, чому суд прийняв ці докази. Мотивованим є вирок, в якому вказано, чому суд визнав одні докази достовірними і поклав їх в основу вироку, а інші докази визнав недостовірними і відкинув їх, та наведено мотиви прийнятого судом рішення щодо вини підсудного, кваліфікації злочину, покарання або звільнення від нього, цивільного позову та інші важливі питання.У результаті розгляду справи суд може визнати підсудного винним або виправдати його. Вирок постановляється на підставі ретельного дослідження судом доказів, і в ньому суд повинен викласти свої остаточні висновки в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумнів з приводу винуватості або невинуватості підсудного. Суд визначає у вироку, доведено чи ні обвинувачення, і має право постановити тільки один вирок, яким визнати підсудного винним або виправдати його. Навіть у випадку, коли підсудний обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, а суд дійшов висновку про його винуватість не у всіх цих злочинах, суд постановляє один вирок. Вирок є єдиним документом і тому може бути щодо одних підсудних обвинувальним, а щодо інших підсудних - виправдувальним.Місцем постановлення вироку вказується населений пункт, в якому було постановлено вирок. Якщо суд перебував у нарадчій кімнаті у звязку із складанням вироку більше доби, датою постановлення вироку вказують день, коли вирок підписано; Суд, визначаючи К. винним, у вироку не вказав, які саме дії вчинив К., кому з потерпілих він погрожував, кого бив, від кого вимагав гроші.К. посилався на те, що він злочину не вчиняв, а тільки був присутнім при вчиненні злочину іншими особами, засудженими цим же вироком. Якщо підсудний обвинувачувався у вчиненні декількох злочинів, що кваліфіковані за різними статтями кримінального закону, і обвинувачення у вчиненні деяких злочинів не знайшло підтвердження, суд наводить мотивування щодо визнання підсудного винним у вчиненні одних злочинів і виправданні в інших злочинах. Якщо підсудний обвинувачувався у вчиненні декількох злочинів, які кваліфіковані різними статтями (частинами, пунктами) Кримінального кодексу, або у вчиненні декількох злочинів, кваліфікованих однією нормою Кримінального кодексу, а підстави виправдання різні, у мотивувальній частині виправдувального вироку необхідно обґрунтувати і навести висновок про виправдання по кожному злочину, зазначивши мотиви, з яких суд відкинув докази обвинувачення.Вирок постановляється в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті, в якій під час його постановлення можуть бути лише судді, які входили до складу суду в даній справі. Встановлення такого порядку постановлення вироку є однією з гарантій незалежності суддів, виключає можливість впливу на них і створює необхідні умови для спокійного і ділового обговорення ними всіх питань справи і прийняття необхідного рішення за внутрішнім переконанням. Таємниця парадної кімнати створює умови для вільного обговорення суддями всіх питань, які вони повинні вирішити під час постановлення вироку. З метою охорони таємниці наради суддів закон передбачає застереження - судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті; протокол наради суддів не ведеться; думка кожного судді у вироку окремо не зазначається; вирок підписується усіма суддями (навіть тим, хто залишився при голосуванні з окремою думкою). Передбачений законом поря

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-правові основи дослідження вироку

1.1 Суть, значення і властивості вироку

1.2 Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку

1.3 Види вироків

1.4 Структура і зміст вироку

Розділ 2. Процесуальний порядок постановлення вироку

2.1 Процесуальний порядок постановлення і проголошення вироку

2.2 Окрема ухвала (постанова) суду

Розділ 3. Стадії виконання вироку

3.1 Загальна характеристика кримінально-процесуальної діяльності у стадії виконання вироку суду

3.2 Набрання вироком законної сили і порядок звернення його до виконання

3.3 Процесуальні питання, які вирішує суд у стадії виконання вироку

Висновки

Список використаних джерел