Процесуальний порядок досудового провадження звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям - Статья

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВЯЗКУ З ДІЙОВИМ КАЯТТЯМ У статті висвітлено питання підвищення ефективності процесуального порядку досудового провадження звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, зокрема проаналізовано норми чинного законодавства, що регулюють порядок направлення провадження до суду для вирішення питання про звільнення за цією підставою.Упродовж усієї історії судочинства відбувається пошук найбільш ефективних інституцій для вирішення кримінально-правових конфлік-тівівідповіднихмеханізмівїхреалізації. Ефективності притаманні безпосередньо такі категорії, як швидкість провадження, повнота досліджуваних обставин, обґрунтованість, вмотивованість і, нарешті, законність рішень, що приймаються в конкретному провадженні. Основним завданням є розробка та впровадження в правозастосовчу практику процедур, які поєднали б швидкість провадження й повноту дослідження юридично значущих обставин, що підлягають встановленню в конкретному кримінальному провадженні. Враховуючи реалії правозастосовуння в нашій державі щодо невиправданої довго-тривалості проваджень, у тому числі кримінальних, законодавець вносить положення, спрямовані на нівелювання проявів бюрократичної тяганини, прискорення процедури провадження у випадках, коли особа визнає свою провину, щиро розкаюється в скоєно-му, співпрацює з органами розслідування тощо. Проблемам підвищення ефективності процесуального порядку звільнення від кримінальної відповідальності загалом та у звязку дійовим каяттям зокрема приділяли увагу такі вітчизняні й зарубіжні науковці, як: Ю.Із цих позицій розглядувані разом з іншими перевагами сприяють скороченню термінів провадження, витрачання сил і засобів органів досудового розслідування. На думку автора, як існуючі, так і пропоновані відхилення від єдиного й обовязкового порядку судочинства в бік його спрощення та прискорення за іншими категоріями проваджень повинні отримати своє подальше вирішення в одному з двох напрямів: а) відмови від спрощеного судочинства з пtrialнням і на ці категорії справ єдиного процесуального порядку - їх розслідування, розгляду й вирішення; б) виведення відповідних правопорушень за межі кримінальних злочинів, а порядок переслідування винних у них осіб - за межі єдиного й обовязкового порядку кримінального судочинства з установленням особливої пtrialури розгляду таких правопорtrial, що відповідають їх дійсній правовій природі [2, с. На наш погляд, слід підтримати тих уче-них-юристів, які висловлюються на користь таких форм розгляду кримінальних проваджень, які б, з одного боку, прискорили процес, а з іншого - не вплинули б на законність і обґрунтованість їх вирішення. Фомін наголошує, що справедливість рішення, прийнятого в провадженні, не можна приносити в жертву швидкості її розгляду; разом із тим провадження у справі неповинно гальмуватися необґрунтованою складністю процесуальних форм [4, с. 286 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК), згідно з яким, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду (виділено нами - П.С.).Отже, на сучасному етапі розвитку пра-возастосування та морально-правової зрілості правозастосувача положення про не-проведення в повному обсязі досудового розслідування матиме виключно негативні наслідки, як-от неповнота проведеного розслідування, невстановлення всіх необхідних юридично значущих для звільнення обставин. Наслідком цього буде або винесення судом необґрунтованого рішення, або суд буде змушений згідно з п. Ці вкрай негативні явища різко послаблюють його запобіжно-виховний вплив, серйозно порушують права та законні інтереси осіб, потерпілих від злочинів, знижують розкриття останніх.