Процесуальне становище в кримінальному судочинстві України неповнолітнього, який скоїв злочин або суспільно небезпечне діяння - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук ПРОЦЕСУАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ НЕПОВНОЛІТНЬОГО, ЯКИЙ СКОЇВ ЗЛОЧИН АБО СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯНауковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Кожевніков Геннадій Костянтинович Національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального процесу. Захист відбудеться „25” лютого 2005 року о „9.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, м. У дисертації розглядаються теоретичний і практичний аспекти особливостей правового закріплення становища неповнолітніх, які скоїли злочин або суспільно небезпечне діяння, у кримінальному процесі України. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуальних норм, які регламентують процесуальний статус неповнолітніх під час провадження у кримінальних справах про їх злочини.Такі заходи, безумовно, стосуються кожної особи, а особливо тих осіб, які ще не досягли повноліття. Слід зауважити, що із прийняттям Конституції та ряду Законів України („Про охорону дитинства”, „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” та ін.) щодо неповнолітніх, регламентація їх правового статусу вийшла на більш високий рівень, і це наблизило Україну до визнаних у світі стандартів щодо охорони прав дітей. Водночас, аналіз діючого кримінально-процесуального законодавства, що регламентує правове становище неповнолітнього, який вчинив злочин чи став його жертвою, свідчить, що воно не повною мірою відповідає завданню забезпечення прав і законних інтересів такої особи та міжнародним стандартам ставлення до дитини, особливо тієї, яка опинилася в складних умовах розслідування у кримінальній справі. Однак правове становище неповнолітніх досліджувалося в більшості робіт лише з точки зору особливостей процесуальної форми розслідування справ про злочини цих осіб, тоді як аналіз їх правового становища як учасників процесу здійснювався без урахування всього комплексу питань, обумовлених специфікою цих субєктів кримінального процесу. Мета дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням правових традицій України, сучасної теорії прав людини, положень науки і практики кримінального процесу стосовно його субєктів зясувати сутність і особливості правової регламентації процесуального статусу неповнолітніх, які скоїли злочин або суспільно небезпечне діяння, та розробити рекомендації щодо подальшого удосконалення кримінально-процесуального законодавства України в частині, що стосується участі у ньому неповнолітніх.Розділ 1 „Особливості процесуального статусу неповнолітніх у кримінальному судочинстві України” включає два підрозділи і присвячений дослідженню загальнотеоретичних положень, повязаних із поняттям „правове становище (статус) особи”, і зясуванню специфіки наділення ним неповнолітніх у кримінальному процесі. „Правовий статус особи: сутність, поняття, види, структура” на підставі узагальнення наукових поглядів щодо поняття „правове становище (статус) особи” запропоновано його визначення як закріплене правом соціально значуще становище особи, що характеризується юридичним складом і визначає особу як суб‘єкта права. Дисертантом запропоновано формувати процесуальне становище неповнолітніх, які скоїли злочин, на основі статусу дієздатної особи (наприклад, обвинуваченого), з відповідним його пристосуванням до юридичних особливостей неповнолітнього і включати до статусу цих осіб не тільки загальні, а й спеціальні (наприклад, право вимагати заміни захисника, законного представника) процесуальні права і обовязки 434 КПК щодо затримання та взяття під варту неповнолітнього нормою про обрання цих запобіжних заходів стосовно нього лише у випадках, коли він підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, та якщо інші запобіжні заходи не можуть забезпечити належну участь його у справі; поновити обовязок прокурора допитати неповнолітнього, коли прокурор вирішує питання про згоду на застосування до нього такого заходу, як тримання під вартою, а також зобовязати прокурора негайно допитати неповнолітнього після одержання повідомлення про затримання; передбачити розширення системи запобіжних заходів, які можуть бути застосовані до неповнолітнього, включенням у КПК додаткового запобіжного заходу - поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник строком до двох місяців, якщо запобіжні заходи, не повязані із позбавленням волі, не забезпечують його участі у справі; доповнити ч. Демідовим, що особа повинна визнаватися підсудним з моменту направлення справи в суд, і пропонує: вручати їй обвинувальний висновок, копію постанови про направлення справи в суд з переліком прав та обовязків підсудного; передбачити обовязкову участь особи у попередньому розгляді справи суддею; не допускати закриття справи, зокрема, на підставі ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ