Процесуальні особливості розгляду справ про усиновлення громадянами України - Автореферат

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ Робота виконана на кафедрі цивільного процесу Одеської національної юридичної академії Міністерства освіти і науки України. МІНЧЕНКО Раїса Миколаївна, Одеська національна юридична академія, завідувачка кафедри цивільного процесу КІВАЛОВА Тетяна Сергіївна, Одеська національна юридична академія, професор кафедри цивільного права; З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м.Саме тому, держава повинна турбуватися про забезпечення кожної дитини своєю сімєю, в тому числі, шляхом усиновлення. усиновлення справа законодавство громадянин За даними Державного Департаменту з усиновлення та захисту прав дітей за роки незалежності національна система усиновлення пережила досить складні періоди: мали місце тенденції зменшення кількості осіб усиновлених громадянами України (так, у 2000 р. було усиновлено 2043 дитини, а в 2004 - тільки 1492); реформувалася система органів державного управління, до компетенції яких було віднесено здійснення державної політики щодо усиновлення (функції встановлення усиновлення передано з Міністерства освіти та науки України до компетенції Міністерства України у справах сімї та молоді, ліквідовано Центр з усиновлення, створено Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини); зявилася тенденція збільшення кількості усиновлень - у 2006 р. усиновлено 1477 дітей, а у 2007 - 1774 дитини (за прогнозами сьогодення очікується і подальше збільшення кількості усиновлень). Враховуючи останні зміни в законодавстві, що регулює усиновлення, прогнозування тенденції збільшення кількості осіб, які бажають усиновити дитину доцільно розглянути основні положення щодо регулювання усиновлення з урахуванням минулого досвіду розробок у цій області та чинних законодавчих змін. Тенденції збільшення усиновлення та аналіз останніх змін законодавства щодо збільшення кількості усиновлень, а також значне реформування чинного сімейного та цивільного процесуального законодавства з питань усиновлення, безумовно свідчить про підвищення актуальності комплексного підходу в науковому дослідженні судочинства у справах з усиновлення. Порівняльно-правовий (компаративістський) метод застосовувався при дослідженні цивільно-процесуальних правових норм вітчизняного та іноземного законодавства, наукової літератури щодо порядку проведення усиновлення, сприяв виявленню аналогічних правових конструкцій усиновлення у праві іноземних держав та вивченню їх правового регулювання.Аналіз історичного розвитку законодавства про усиновлення свідчить про існування різних форм усиновлення в окремі періоди розвитку людства, про трансформування умов усиновлення та про тенденції підвищення рівня правового регулювання усиновлення на сучасному етапі розвитку суспільства. Проведений аналіз дозволив підтримати і розвинути існуючу в науковій літературі думку про те, що ніякі інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (дитячі будинки, інтернати тощо) не мають такого позитивного впливу на розвиток та виховання дитини та на становлення дорослої людини, як усиновлення, Історичний досвід законодавчої відмови від усиновлення в післяреволюційні часи свідчить про життєву необхідність цього інституту в праві України. Другий розділ «Відкриття провадження у справах про усиновлення громадянами України» складається з трьох підрозділів і містить дослідження особливостей відкриття провадження у справах про усиновлення громадянами України. «Процесуальний порядок порушення справи про усиновлення громадянами України та правові наслідки відкриття провадження у справі» досліджуються процесуальні особливості відкриття провадження у справах про усиновлення громадянами України. «Умови та передумови відкриття провадження у справах про усиновлення громадянами України» містить аналіз передумов та умов відкриття провадження у справах про усиновлення громадянами України.За допомогою аналізу чинного законодавства пропонується наступна класифікація умов усиновлення, що проводиться в залежності від того, до якого саме субєкта усиновлення законодавство встановлює відповідні вимоги: 1) вимоги, що висуваються до особи, яка усиновлюється; 2) вимоги, що висуваються до особи, яка усиновлює; 3) згода відповідного кола субєктів усиновлення. Вважати проходження державного обліку громадян, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину умовою відкриття провадження у справах про усиновлення громадянами України. У разі звернення особи, яка не перебувала на державному обліку громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, необхідно повертати заяву про усиновлення у звязку з відсутністю такої позитивної умови відкриття провадження у справі як дотримання порядку проходження державного обліку громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ