Процесуальні особливості розгляду спорів щодо поділу спільного майна подружжя - Автореферат

Законотворчий процес охопив більшість галузей права, що викликало необхідність проведення судової реформи, важливою складовою якої стало оновлення цивільно-процесуального законодавства та засад і підходів до судочинства. Ідеологія пріоритету сімї, її неминуща цінність для людини і суспільства закріплена у багатьох нормативних актах, до яких слід віднести Загальну декларацію прав людини, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцію України, Сімейний кодекс України. Відносини подружжя стосовно спільного майна є важливим елементом організації людського суспільства, що мають прояв у постійних спробах їхнього упорядкування і нормування, які сприймаються під впливом правових норм, у будь-якому суспільстві. Наразі однією з найважливіших проблем у сімейних правовідносинах є питання щодо поділу спільного майна подружжя та врахування життєвих обставин, що впливають на його поділ. Вивчення й аналіз процесуальних особливостей розгляду спорів щодо поділу спільного майна подружжя має велике теоретичне і практичне значення, оскільки надає можливість правильно застосовувати норми матеріального та процесуального права при розгляді справ цієї категорії, що сприяє якості здійснення судочинства.Зважаючи на те, що в законодавстві є відсутнім визначення поняття спільного майна подружжя, та враховуючи, що чітка та повна регламентація майнових відносин сприяє їх нормальному функціонуванню, у сімейному законодавстві пропонується закріпити визначення поняття «спільне майно подружжя». Поділ спільного майна подружжя, яке набуте ними за час шлюбу, може бути здійснено у добровільному порядку, за взаємною згодою, шляхом домовленості про укладення цивільно-правового правочину між подружжям (договір про поділ спільного майна подружжя). Специфікою спорів щодо поділу спільного майна подружжя є те, що вони, як правило, розглядаються разом із вимогами про розірвання шлюбу, що не суперечить закону, проте його поділ може бути здійснено і під час існування шлюбу, а також після розірвання шлюбу. З урахуванням того, що розірвання шлюбу без поділу спільного майна подружжя не може перетворити спільну сумісну власність подружжя на спільну часткову або на роздільну власність, робиться висновок, що тільки у випадку розірвання шлюбу і поділу спільного майна подружжя перестає діяти законний правовий режим майна подружжя, тобто режим спільної сумісної власності, а у випадку поділу спільного майна під час шлюбу, законний правовий режим майна подружжя припиняється тільки щодо того майна, яке набуте подружжям до моменту його поділу, і продовжує існувати щодо майна, яке набуте ними у подальшому, тобто після його поділу, адже шлюб між ними зберігається, якщо інше не передбачено домовленістю між самим подружжям. У справах про поділ спільного майна подружжя доказовими презумпціями є положення норм матеріального права, зокрема презумпція щодо спільності майна подружжя, що було набуте у період шлюбу та презумпція щодо рівності часток подружжя у їх спільному майні.