Процесуальні основи діяльності начальника слідчого відділу у кримінальному судочинстві - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІРобота виконана в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, професор ЛУКЯНЧИКОВ Євген Дмитрович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінально-правових дисциплін; Захист відбудеться 04 лютого 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 17.127.07 Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м.Однією з гарантій реалізації конституційного принципу законності в процесі кримінального судочинства і досягнення поставлених перед ним завдань є наявний у чинному Кримінально-процесуальному кодексі України (далі - КПК) інститут відомчого контролю, який, зокрема, під час досудового слідства реалізується начальником слідчого відділу (ст. Окремі аспекти організації процесуальної діяльності начальника слідчого відділу висвітлено в працях Н.Н. Погорецького з тих чи інших теоретичних позицій розглянуто правове становище начальника слідчого відділу в кримінальному процесі; проблеми процесуального контролю за діяльністю слідчих органів внутрішніх справ; організаційні та криміналістичні аспекти діяльності начальника слідчого відділу; питання теорії процесуального контролю та окремі принципи його реалізації. Обєктивною причиною дослідження проблеми вдосконалення правового регулювання процесуальної діяльності начальника слідчого відділу стали також істотні зміни соціально-економічної й політичної обстановки в Україні; перетворення, які охопили суспільну свідомість, культуру та сферу національного права, в тому числі кримінально-процесуального. У ході дослідження застосовано загальнонаукові (аналіз і синтез, узагальнення, абстрагування тощо) та спеціальні методи пізнання: метод системного аналізу - для розгляду кримінально-процесуальних відносин у сфері діяльності начальника слідчого відділу (підрозділи 1.1, 2.3); формально-юридичний метод - для аналізу норм Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України і низки зарубіжних країн, Кримінального кодексу України, відомчих нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України тощо (розділи 1, 2); порівняльний метод - для аналізу особливостей діяльності начальника слідчого відділу на різних історичних етапах розвитку України й ряду зарубіжних країн - Німеччини, Франції Англії тощо (підрозділ 2.2); формально-логічний метод - для визначення понятійного апарату за темою дисертаційного дослідження (підрозділи 1.2, 2.3); статистичний метод - для аналізу й узагальнення емпіричної інформації, що стосується процесуальної діяльності начальника слідчого відділу (підрозділ 1.1); соціологічні методи (анкетування й інтервювання) - під час вивчення й узагальнення практики, опитування працівників правоохоронних органів (підрозділ 2.1).У підрозділі 1.1 - «Процесуальне керівництво досудовим слідством як основна функція начальника слідчого відділу у кримінальному процесі України» - розглянуто розвиток функцій начальника слідчого відділу на різних історичних етапах існування нашої держави. Створюючись як безсистемний набір нормативно встановлених форм впливу на організацію роботи слідчих установ, діяльність з керівництва досудовим слідством, яка здійснювалася на різних етапах їх історичного розвитку різними державними органами і посадовими особами, з часом перетворилася в самостійний вид процесуальної діяльності, набула характеру науково-обґрунтованої системи заходів, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, і в цей час здійснюється суворо визначеним в кримінально-процесуальному законі колом посадових осіб - керівниками слідчих установ, які отримали повноваження субєктів кримінального судочинства - «начальників слідчих відділів». Поява в національному кримінальному судочинстві процесуальної фігуриначальника слідчого відділу зумовлена рядом обєктивних причин: 1) розвитком інституту досудового слідства в самостійний вид досудового розслідування; 2) необхідністю державного управління досудовим слідством як самостійного виду досудового розслідування; 3) необхідністю забезпечення цього виду досудового розслідування ефективним механізмом відповідальності, яка покладається на відповідний управлінський апарат, очолюваний визначеними в законі посадовими особами - керівниками слідчих підрозділів, і, відповідно, необхідністю надання вказаним посадовим особам повноважень, що є адекватними відповідно до покладених на них обовязків і ступеня їх персональної відповідальності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ