Поняття й соціальне значення інформатизації. Роль державного управління в становленні інформаційного суспільства. Державне управління як інформаційно-комунікативна діяльність. Комунікативно-інформативні аспекти контролю в системі прийняття рішень.
У сучасному суспільстві інформація стає найбільш важливою цінністю, а індустрія отримання, обробки і трансляції інформації - провідною галуззю діяльності, куди з кожним роком вкладають все більш значні капітали. Як вважають провідні вчені, інформація стає важливим стратегічним ресурсом, відсутність якого призводить до суттєвих втрат в економіці. Тут лише окреслимо ідею комунікативної побудови суспільства як найбільш суттєвої структури, що визначає його сферу виробничої діяльності, стереотипи мислення, соціальної поведінки. Як такі системи, які визначають інформаційні потоки, що задають цілі і способи діяльності комунікаторів і реципієнтів, стиль їхнього спілкування й інші параметри інформаційного поводження, виділяються: прийняття рішень, проведення виборчих кампаній, врегулювання міжнародних і внутрішньополітичних криз і т.д. Управління охоплює збирання й збереження інформації, що має соціальне значення; прогнозування, планування процесів управління й забезпечення їх функціонування за допомогою обробки первинної та зворотної інформації; відбір й оцінку правової інформації; пошук необхідної інформації та відображення її в управлінських актах; контроль за передачею та збереженням інформації; забезпечення доступності останньої і доведення її до тих адресатів, для яких вона призначена.Інтенсифікувалася наукова думка, зявляється велика кількість сміливих гіпотез - при одночасному занепаді престижу науки в суспільстві, розчаруванні в ідеї прогресу та її носії - науці. Його визначення цього поняття зводиться до розяснення суттєвостей нового суспільства через зміни, що будуть відрізняти "післяреволюційне" суспільство від теперішнього. Другою специфічною рисою споживання інформації є те, що на відміну від споживання матеріалів чи енергії, яке веде до збільшення ентропії у Всесвіті, використання інформації веде до іншого ефекту - воно збільшує знання людини, підвищує організованість в оточуючому середовищі та зменшує ентропію. У постіндустріальному суспільстві інвестиції робляться в інший рівень, ніж в індустріальному суспільстві, тобто у виробництво засобів виробництва. Важливим представляється погляд на інформатизацію як на “системно-діяльнісний процес оволодіння інформацією як ресурсом керування і розвитку за допомогою засобів інформатики з метою створення інформаційного суспільства і на цій основі - подальшого продовження прогресу цивілізації” [13, c.У новій інформаційній економіці успіх буде визначатися ринком, а не державою. Під державною інформаційною політикою розуміється регулююча діяльність державних органів, спрямована на розвиток інформаційної сфери суспільства, що охоплює не тільки телекомунікації, інформаційні системи чи засоби масової інформації, а всю сукупність виробництв і відносин, повязаних зі створенням, збереженням, обробкою, демонстрацією, передачею інформації у всіх її видах - діловій, розважальній, науково-освітній та ін. Створення регіональних організацій, мета яких - координувати регулятивну діяльність деяких країн: TRASA (11 південноафриканських країн), NARUS (США та ще 23 держави), OECS (9 країн Карибського регіону), ATRS (Тихоокеанський регіон), LAS (арабські країни), породжено досить значними розбіжностями у тарифній політиці, ліцензуванні, сертифікації обладнання, що в цілому викликає труднощі для учасників світового ринку. Для цього перед нашою державою ставляться наступні загальні цілі: - побудувати Українську інформаційну магістраль за допомогою створення умов для конкуренції і такого регулювання, що відповідало б суспільним інтересам, сприяло інноваціям, інвестиціям, розвитку нових послуг; Ця демократія, таким чином, передбачає вільний обмін інформацією, що є основою широкого залучення громадськості у політичні процеси.Кучма у своєму Посланні до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття" зазначив, що основна мета адміністративної реформи полягає у створенні ефективної системи державного управління, яка відповідала б стандартам демократичної правової держави із соціальне орієнтованою ринковою економікою. Ця система має бути прозорою для суспільства, побудованою на наукових засадах і адекватною за витратами фінансово-економічному стану держави. У межах вирішення цього генерального завдання особливої актуальності набуває встановлення діалогових відносин між суспільством і державою; використання засобів і методів системи технологій комунікативного менеджменту, спрямованої на забезпечення звязку із громадськістю, формування та облік громадської думки; стимулювання громадян до участі у виробленні і прийнятті політичних і державних рішень; підвищення авторитету й довіри до органів державного управління. Такий підхід дозволяє отримати уявлення про сутність і стійкі тенденції комунікативного менеджменту (звязків з громадськістю) як єдиного безперервного динамічного процесу, що є важливою складовою державного управління.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Роль державного управління в становленні інформаційного суспільства
1.1 Поняття й соціальне значення інформатизації суспільства
1.2 Вплив держави і влади на процеси інформатизації суспільства
Розділ 2. Державне управління як інформаційно-комунікативна діяльність
2.1 Комунікативно-інформативні відносини в державному управлінні
2.2 Комунікативно-інформативні аспекти контролю в системі прийняття рішень
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы