Трансформація традиційної сакральної функціональності релігії у сучасну глобалізовану епоху. Розвиток секулярної Європи: католицький і православний погляд. Концепція розвитку світу. "Екологічна духовність" замість теології індивідуального спасіння.
При низкой оригинальности работы "Процес змирщення традиційних сакральних функцій релігійних організацій і "входження у світ"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Процес змирщення традиційних сакральних функцій релігійних організацій і «входження у світ»Traditional sacral function of religion in the modern globalized and secular era is undergoing increasing transformation, that research in this article the following issues shows: human dignity as the highest value - anthropocentric and theistic dimension; development of secular Europe: Catholic and Orthodox opinion; the conception of permanent worlds ’development and «ecological spirituality» instead of theology of individual salvation. У цьому дискурсивному контексті йдеться про зміщення від сакральної до секулярної функціональності, про відхід традиційних функцій релігії в її есхатологічних і сотеріологічних виявах, в центрі яких відносини Бог-людина, до антропоцентричності, в центрі якої проблеми світу і буття людини в цьому світі. Релігія в її традиційній сакральній функціональності й змістовності догматів, основоположних постулатів віровчення (перворідна гріховність людини, безсмертя душі, пріоритетність особистого спасіння, «не любіть світу і того, що в світі», очікування кінця світу, страшного суду, небесного раю для праведників, пекла як місця вічних мук для грішників та ін.) в сучасній Католицькій церкві зазнали докорінної трансформації. Культурна багатополюсність розвитку сучасної Європи, концепція сталості світу й інтегрального розвитку людства, «нова екологічна духовність» і «екологічне навернення» - інноваційні доктрини нинішнього понтифікату Франциска, які є предметом дослідження в цій статті, засвідчують новий напрям модернізації церкви і трансформації її основоположних засад як чинників секуляризації. відтак, вододіл між РПЦ і Католицькою Церквою, за визначенням Кирила, проходить на межі різновекторної верифікації основних догматичних положень християнства: грішна людина - «богоподібна людина; спотворена гріхом природи людина - гідність людини як особистості - осердя соціуму; свобода совісті - антипод і виклик духовно-культурним і релігійним традиціям Росії; європейська цінність яка гарантує право людини бути вільною і незалежною - негативне ставлення до визнання чи невизнання будь-якої релігії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
