Процесійні ікони Західної України XVI-XІX століть - Автореферат

Міністерство освіти та науки України Львівська Академія мистецтв Авторреферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана у Львівській академії мистецтв на кафедрі історії та теорії мистецтва Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, професор кафедри історії та теорії мистецтва Львівської академії мистецтв Шмагало Ростислав Тарасович Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор, Голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Федорук Олександр Касіянович кандидат мистецтвознавства, заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАМ Захист відбудеться „_16__”05_2003 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої ради Д 35.103.01 у Львівській академії мситетцв за адресою: 79011, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівської академії мистецтв (79011, м.Такі ікони використовують у церковних процесіях, вони, переважно, двосторонні, великих розмірів, декоровані різьбою або ризами. Серед вітчизняної мистецтвознавчої літератури існує низка публікацій в яких автори розглядають окремі процесійні ікони, однак відсутні праці, де б такі ікони досліджувались як окрема типологічна група і цілісне явище українського сакрального мистецтва. У звязку з цим залишаються незясованими питання місця, ролі, походження типологічної групи процесійних ікон у системі ікономалярства, основних етапів еволюції, атрибуції творів, специфіки художнього вирішення та кола іконографічних сюжетів. Особлива здатність цих ікон, тобто чудотворіння, була притаманна їм не одразу від часу створення, початкове функціональне використання також було різним, але неодмінне залучення іх до літургійних процесій дає нам право зараховувати ці памятки до процесійних. Комплексне вирішення теми дозволить точніше простежити іконографічні та мистецькі особливості процесійних ікон, сприятиме детальнішому пізнанню вітчизняної художньої спадщини, а застосовані у роботі різноманітні наукові підходи можуть бути використані при дослідженні інших памяток українського церковного мистецтва.Зауважується, що вживання терміну "виносна" ікона є дещо некоректним, адже виносити можна не тільки процесійні ікони та хрести, а й інші ікони, які знаходяться в церкві. Тому доцільним вважається вживання терміну "процесійний хрест і процесійна ікона". Римо-католицький термін "феретрон" означує тип католицьких іконі та скульптур, що використовуються в процесіях. І для процесій вживається термін "процесійна ікона", як найбільш вичерпний та логічний. Найдавнішу письмову згадку про пропилиш Ікони в Україні знаходимо в літописному зведені "Літопис руський" “11155 р.Підсумовуючи проведене дослідження західноукраїнських процесійних ікон XVII-X1X ст. як цілісного явища в контексті розвитку українського церковного мистецтва, маємо підстави зробити наступні висновки. В Україні однією з важливих ланок літургії східного обряду, де використовуються ікони, є церковні процесії, а візуальним і змістовим центром хресних ходів та Літій з давніх часів була процесійна ікона. Давньоруські письмові джерела свідчать, що процесійні ікони виконували подвійну функцію: як процесійні, а у храмі, як запрестольні. Типологія західноукраїнських процесійних ікон ХУІІ-Х1Х ст. на основі поєднань іконографічних сюжетів лицевої та зворотної сторони дала змогу простежити перевагу богородичних сюжетів на лицевій стороні процесійних ікон. Поряд з традиційними для лицевої сторони західноукраїнських процесійних ікон сюжетами "Богородиця Одигітрія", "Богородиця Елеуса", поширюються й різноманітні варіанти сюжету "Покрова Пресвятої Богородиці" із зображеннями історичних осіб та своєрідні вирішення апокрифічних сюжетів, що поєднують традиційну загальнохристиянську символіку та народні вірування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ