Аналіз критеріїв для визначення сфери застосування примирення потерпілого з обвинуваченим у справах приватного обвинувачення у кримінальному процесі. Програми примирення жертви і правопорушника як одна із так званих моделей відновлюючого правосуддя.
Процес посередництва у справах приватного обвинувачення потерпілий приватний обвинувачення правосуддяДля визначення сфери застосування примирення потерпілого з обвинуваченим (підсудним) у справах приватного обвинувачення у кримінальному процесі України окреслимо наступні вихідні критерії: інтереси держави як врегулювання випадків, де є можливість задоволення інтересу держави в успішній боротьбі зі злочинністю; інтереси потерпілого як врегулювання випадків, де є наявним потерпілий від злочину; інтереси обвинуваченого (підсудного) як врегулювання усіх випадків, коли ця особа примирилася з потерпілим; соціальний інтерес у вирішенні конфлікту як врегулювання випадків, де є наявним конфлікт, що виник у звязку з вчиненням злочину, який потребує вирішення. Медіатор піклується про те щоб сторони були задоволені процедурою, тобто щоб вона була для них прийнятною щоб сторони були переконані у незаангажованості, нейтральності медіатора і довірливому характері розмов [7, 37]. Крім цього, медіатор дбає, щоб сторони були психологічно задоволені щоб вони були переконані, що вони самі вирішують свою подальшу долю, а після медіації почувалися значно краще, ніж перед нею. КПК Польщі було доповнено новою статтею 23-а, згідно з якою під час попереднього слідства прокурор або орган дізнання (поліція), а також суд за ініціативою або за згодою обвинуваченого та потерпілого може направити справу до медіатора з метою її розгляду в порядку медіаційного провадження. Необхідними ознаками примирення є: вольовий фактор добровільність, яка полягає у принципово усвідомленій здатності потерпілого та обвинуваченого (підсудного) самостійно прийняти рішення та вчинити дії, метою яких є відновлення безконфліктного стану: задоволення матеріальних та моральних інтересів потерпілого і реальне створення умов для застосування судом помякшених правових наслідків вчинення злочину; часовий фактор примирення між особою, яка вчинила злочин, та потерпілим може бути досягнуте у будь-який час з моменту закінчення вчинення злочину до видалення суду у нарадчу кімнату для постановлення вироку; фактор юридичної дійсності примирення (на відміну від інших дій на користь потерпілого) відшкодування шкоди, визнається основною умовою порушеного матеріального, морального або фізичного стану потерпілого; субєктний склад у нормі про примирення доцільно не обмежувати коло суб’ єктів; визначеність кола тих складів злочинів, передбачених у Особливій частині Кримінального кодексу України, щодо яких є можливим застосування норми про примирення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
