Процес формування і розвитку міжнародної зустрічної торгівлі - Дипломная работа

Механізмом, регулюючим напрямки і структуру світогосподарських звязків, взаємовідносини субєктів світового ринку, є міжнародна торгівля, розвиток якої відображає тенденції глобальної економіки, формує потоки ресурсів і готової продукції в міжнародному масштабі. Інтернаціоналізація господарського життя, вирівнювання економічного розвитку ряду країн насамперед обумовлюють розширення міжнародної торгівлі та її конкретних форм, зокрема, міжнародної зустрічної торгівлі, що дозволяє ефективно використовувати конкурентні переваги тієї чи іншої країни на світовому ринку, з мінімальними витратами здійснювати випуск необхідної продукції в рамках національних господарств, оптимально використовувати виробничий потенціал підприємств і галузей. Саме за рахунок зростання міжнародної зустрічної торгівлі в останні десятиліття значно збільшився обсяг світового товарообігу, в якому по деяких позиціях зросла частка держав Південно-Східної Азії, що позитивно впливає на стан конкурентного середовища світового ринку, а також розширився обсяг міжнародної торгівлі послугами на основі інтенсифікації звязків між підприємствами різних країн. Початок нового століття характеризується принципово новою ситуацією у сфері міжнародної торгівлі: можна казати про нову роль міжнародної торгівлі як у системі міжнародних економічних відносин загалом, так і з точки зору ефективності макроекономічних та комерційних систем, параметрів їх конкурентоспроможності за умов відкритої економіки. Завдання ефективної інтеграції національних економік до системи світового господарства примусили майже всі країни переорієнтувати стратегію національного економічного розвитку, і зокрема - змінити механізм регулювання зовнішньоторговельних звязків у відповідності до загальноприйнятих принципів міжнародної торгівлі, адже умовою економічної інтеграції постає зняття барєрів, які захищають національні економіки від конкуренції ззовні.Це може бути торгівля однієї країни з іншою або з іншими країнами. Але власне слово "торгівля" передбачає обмін товарами та послугами і розрахунки за їх отримання. Тому зовнішня торгівля - це торгівля будь-якої країни світу з іншими країнами товарами або послугами, що складається з оплачуваного експорту та оплачуваного імпорту [10, c.35]. До основних видів міжнародної торгівлі слід віднести: торгівлю товарами і послугами; біржову торгівлю; торгові ярмарки; аукціони; зустрічну торгівлю; торгівлю на компенсаційних угодах тощо [15, c.296]. За цим критерієм виокремлюється звичайна торгівля, торгівля за режимом найбільшого впливу, преференційна і дискримінаційні торгівля.З точки зору глибини відносин, економічної взаємозалежності та виникаючих при цьому прав і обовязків сторін виділяються наступні форми міжнародної торгівлі, як традиційна, компенсаційна (зустрічна) і торгівля по кооперації.Якщо розглянути географічну структуру міжнародної торгівлі, то можна побачити, що найбільші теми зростання експорту у 2010 році припадає на Китай, Японію, Індію (Азіатський регіон). Міжнародна торгівля нафтою характеризується постійним зростанням її експорту, по суті ця копалина стала наймасовішим продуктом зовнішньої торгівлі. Ринок товарів хімічної промисловості за обсягами експорту й імпорту посідає одне з провідних місць у світі, забезпечуючи національні господарства новими конструкційними матеріалами, сільське господарство мінеральними добривами, отрутохімікатами та стимуляторами росту, споживчий попит населення у товарах побутової хімії, полімерних матеріалах. Одним із найважливіших видів міжнародної торгівлі є торгівля машинами та обладнанням, яка розвивається більш високими темпами порівняно з іншими групами товарів. Найпоширеніші в практиці зустрічної торгівлі бартерні угоди (безвалютний, але оцінений обмін товарами), зустрічні закупівлі експортерами на частину вартості товарів, що поставляються, у країні-імпортері, компенсаційні угоди (погашення фінансового або товарного кредиту поставками товарів, випущених на закупленому в рахунок кредиту устаткування, або товарами, зробленими на інших підприємствах), офсетні угоди (включення в експортований матеріал елементів, вироблених у країні-імпортері - особливо практикуються при продажі озброєнь).У процесі системної трансформації країн з перехідною економікою широкого поширення набули бартерні операції, оскільки в умовах наростання кризових явищ в національних господарствах не існувало передумов використання альтернативних видів міжнародної торгівлі.В Україні головна причина використання бартеру в зовнішньоторговому обігу - нестача інвалютних засобів, неплатоспроможність багатьох господарських субєктів, інфляція. Розширення бартерних операцій зумовило появу міжнародних інститутів, головними завданнями яких стали організація розрахунків через спеціальні «бартерні центри», страхування бартерних контрактів та ін Зокрема, була створена система «Європа - бартер - бізнес», яка використовується підприємствами в реалізації компенсаційних угод, отриманні інформації про динаміку конюнктури попиту і пропозиц