Процес доказування у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів - Автореферат

Національна академія внутрішніх справ України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана на кафедрі кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ України. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Шумило Микола Єгорович, Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри кримінального права та процесу кандидат юридичних наук, доцент Цимбал Петро Васильович, Академія Державної податкової служби України, завідувач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Захист відбудеться 10.04.2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України (03035, Київ - 35, Соломянська площа, 1)Неабияку актуальність має дане питання у звязку з вирішенням однієї з найгостріших проблем сучасної науки і практики кримінального процесу, що повязана з концептуальним визначенням, яким же бути новому кримінально-процесуальному законодавству України, з розробкою на основі положень Конституції України проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), реформуванням кримінального процесу, в якому можуть бути істотно обмежені права особи. КПК України на фоні суперечливих думок, оцінок і пропозицій, що висловлювалися під час неодноразових тривалих дискусій в юридичній літературі, що велися теоретиками і практиками щодо розширення чи, навпаки, звуження сфери її застосування або навіть неприйнятності як такої, що неспроможна забезпечити належне зясування обставин справи і захист прав субєктів кримінально-процесуальної діяльності з огляду на труднощі у здійсненні доказування у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Водночас законодавець, вносячи 12 липня 2001 р. досить істотні зміни до чинного КПК України у звязку з закінченням дії Перехідних положень Конституції України, не ліквідував цю форму, а передбачив у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів порушення прокурором кримінальної справи і складання обвинувального висновку. Проте проблема особливостей протокольної форми досудової підготовки матеріалів, зокрема істотних особливостей доказування у цьому провадженні з урахуванням положень Конституції України і ратифікованих Україною міжнародно-правових актів у галузі прав людини і судочинства, які вимагають всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин кримінальної справи, зясування істини і забезпечення прав та законних інтересів людини у кожній кримінальній справі, а також суттєвих змін, внесених до статей КПК України 21 червня 2001 р., які визначають особливості порядку провадження у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів, на рівні монографічного, дисертаційного дослідження не розроблялась. Спеціальними теоретичними методами дослідження, використаними в дисертації, є: методи структурного і системного аналізу правових норм, які використовувалися, зокрема, в процесі порівняння норм, що визначають форму і зміст загального, ускладненого і спрощеного проваджень у кримінальному процесі України; історико-правовий метод, використання якого дало змогу показати історичні витоки і розвиток спрощеного провадження, визначити шляхи вдосконалення спрощеного провадження у новому кримінально-процесуальному законодавстві України; порівняльно-правовий метод, який застосовувався в процесі порівняння спрощеного провадження за КПК України з кримінально-процесуальним законодавством зарубіжних держав, що дало можливість внести пропозиції щодо удосконалення чинного КПК України і проекту нового КПК України; статистичний метод, який використано для обґрунтування теоретичних положень роботи даними судової статистики та іншою статистичною інформацією щодо діяльності суду, прокуратури і органів дізнання у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів; метод соціометрії, який використано при визначенні параметрів анкетування серед суддів і працівників правоохоронних органів та при обробці отриманих даних.Розділ перший “Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: суть, юридична природа, процес доказування” складається з трьох підрозділів і присвячений історії виникнення, суті, юридичній природі протокольної форми досудової підготовки матеріалів та загальним рисам і значенню кримінально-процесуального доказування. Він полягав у виданні дільничним суддею без судового розгляду одноособових наказів про покарання у справах про малозначні кримінально-карані діяння за умови, якщо суддя погоджувався із запропонованим прокурором покаранням, яке неповинно було перевищувати шести тижнів позбавлення волі або штрафу у розмірі 150 марок. Підставами диференціації кримінально-процесуальної форми є: а) кримінально-правова (ступінь суспільної небезпечності злочину); б) кримінально-процесуальні (ступінь складності зясування фактичних обставин справи; наявність певних властивостей у особи, щодо якої ведеться провадження, або у особи, що постраждала від злочину; суспільна значущість справи).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ