Процедура нотаріального посвідчення договору іпотеки: історія та сучасність - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТЗахист відбудеться 24 травня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.10 в залі Вченої ради Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. У дисертації здійснено комплексне дослідження механізму оформлення іпотечних договорів та ролі нотаріуса в ньому, особливостей та проблем нотаріального посвідчення договорів іпотеки. Визначено основні етапи становлення процедури оформлення договорів іпотеки, зроблено їх історико-правову оцінку, зясовано форму іпотечного договору, визначено обєкти, що можуть виступати предметом договору іпотеки, розкрито субєктивні та обєктивні умови нотаріального провадження посвідчення договору іпотеки. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинної процедури нотаріального посвідчення договорів іпотеки нотаріусами та рекомендації з метою напрацювання єдиної нотаріальної практики. Так, под ипотекой как средством обеспечения исполнения обязательства необходимо понимать правоотношение, согласно которого ипотекодержатель имеет право, в случае невыполнения должником обеспеченного обязательства, получить удовлетворение своих требований за счет предмета ипотеки перед иными кредиторами данного должника, а под договором ипотеки - договоренность ипотекодержателя и ипотекодателя, направленную на установление, изменение и прекращение ипотечных прав и обязанностей.Становлення сучасної процедури оформлення іпотечних договорів відбувалося поступово під впливом норм римського права, права дореволюційної Росії, складовою частиною якої була і Україна, а також навіть з урахуванням положень радянського законодавства, хоча за часів домінування державної власності та планової соціалістичної економіки процедура оформлення іпотечних правовідносин скоріше мала номінальне значення, оскільки з 1977 р. по 1991 р. нотаріусами Київського міського нотаріального округу не було посвідчено жодного договору застави нерухомого майна. З січня 2004 р. розпочався новий етап становлення процедури оформлення та посвідчення іпотечних договорів, зумовлений набранням чинності Цивільного кодексу України, законів України «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», викладенням у новій редакції Закону України «Про нотаріат» та затвердженням Міністерством юстиції України нової Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Однак, незважаючи на розгалужену нормативну базу правового регулювання іпотечних правовідносин, перед розвитком процедури оформлення договорів іпотеки постали теоретичні та практичні проблеми нотаріального посвідчення таких договорів, а також відсутність єдиної нотаріальної практики застосування іпотечного законодавства при оформленні нотаріусами договорів іпотеки. Особливої актуальності набуває проблема дослідження ролі та місця як самого нотаріуса, так і інституту нотаріату в цілому під час оформлення іпотечних правовідносин, оскільки сьогодні, в умовах лібералізації економічних правовідносин, інститут нотаріату, будучи нотаріатом латинського типу, має дуалістичну природу, а отже, поєднує в собі публічно-правові та приватноправові засади, що не може не впливати на розвиток іпотечних правовідносин та процедуру їх оформлення. Однак, незважаючи на той факт, що питанням правового регулювання іпотечних правовідносин та механізму оформлення договорів іпотеки за участю нотаріуса присвячено немало праць, більшість питань залишаються поза увагою комплексних наукових досліджень, а саме: питання становлення, розвитку та вдосконалення процедури нотаріального посвідчення іпотечних договорів, умов передачі нерухомого майна в іпотеку та ролі учасників нотаріального процесу при посвідченні іпотечного договору, що і зумовило проведення комплексного дослідження вищевказаної теми.«Історія становлення іпотечних правовідносин та механізму їх оформлення» складається з трьох підрозділів і присвячено правовому аналізу існуючих форм застави на основних етапах розвитку іпотечних правовідносин та порядку їх оформлення, визначено роль публічних осіб, які здійснювали та здійснюють оформлення договорів іпотеки, та місце нотаріату в механізмі становлення, розвитку та вдосконалення іпотечних правовідносин. Проаналізовано динаміку оформлення договорів іпотеки публічною особою - табеліоном та встановлено, що іпотека, яка оформлювалася табеліонами та проходила механізм явки (затвердження) табеліонних документів у суді із занесенням їх до протоколу, набувала статусу безспірної, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про те, що саме римське право під впливом розвитку економіки своєї держави змогло розробити складну процедуру оформлення іпотечних правовідносин, спрямовану на реалізацію забезпечувальної функції заставного права, в той час, коли заставне право було найменш вдалою частиною римського права, на що звертали увагу Е.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ