Процесуальна сутність протоколів слідчих і судових дій як джерел доказів у кримінальному процесі. Вимоги щодо забезпечення меж поширення особистої конфіденційної інформації у кримінальному судочинстві, які повинні бути закріплені у законодавстві.
При низкой оригинальности работы "Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поставлена мета обумовила такі задачі дослідження: 1) розкрити процесуальну сутність протоколів слідчих і судових дій та інших документів як джерел доказів у кримінальному процесі; 2) розглянути способи формування цих джерел доказів на різних етапах кримінального судочинства; 3) сформулювати вимоги до використання як доказів протоколів та інших документів у правозастосовній практиці; проаналізувати помилки, яких припускаються при складанні протоколів слідчих і судових дій та збиранні інших документів-доказів; 4) виявити законодавчі прогалини, що перешкоджають ефективному застосуванню протоколів та інших документів у доказуванні; проаналізувати проекти КПК України та інших держав з цих питань; 5) визначити особливості оцінки протоколів і документів як доказів на різних стадіях кримінального процесу; 6) на базі проведеного дисертаційного дослідження сформулювати пропозиції, які будуть спрямовані на вдосконалення чинного КПК України, приведення його у відповідність з міжнародними конвенціями та договорами. В ході дослідження застосовувалися загально-діалектичний (гносеологічні основи формування доказів), історико-правовий (розробка поняття доказу, зокрема протоколів слідчих і судових дій та інших документів), формально-логічний (класифікація документів як доказів), порівняльний (співвідношення змісту понять документів у різних галузях права), соціологічний (узагальнення кримінальних справ по використанню у кримінально-процесуальному доказуванні протоколів слідчих і судових дій та інших документів як доказів) методи. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в Україні вперше на монографічному рівні здійснена спроба визначити поняття протоколів слідчих і судових дій та інших документів як доказів з урахуванням появи нових інформаційних носіїв, критерії їх доброякісності і особливості оцінки на окремих стадіях кримінального процесу України. при дослідженні гносеологічної і процесуальної природи протоколів слідчих і судових дій дисертантом виявлено, що будь-який протокол має подвійне значення: по-перше, це є засіб фіксації інформації; по-друге, протокол за відповідних умов виступає самостійним джерелом доказів, оскільки містить фактичні дані, у звязку з чим немає підстав виключати із числа доказів протоколи допитів, очних ставок і т. ін., стосовно протоколу судового засідання уточнюється, що доказове значення по кримінальній справі мають ті його окремі частини, змістом яких є процесуальне закріплення ходу або результатів провадження судових дій; Практичне значення результатів полягає у тому, що висновки і пропозиції дисертанта можуть бути використані в процесі вдосконалення законодавства по застосуванню у кримінальному процесі протоколів слідчих і судових дій та інших документів як доказів, при розробці нового КПК України, в практичній діяльності слідчих, прокурорів, суддів, повязаній з використанням у доказуванні всіх видів документів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
