Протизапальна активність водного екстракту з кори осики - Автореферат

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Волковой Валерій Аркадійович, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, доцент кафедри фізіології, м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мохорт Микола Антонович, Інститут фармакології та токсикології АМН України, завідувач відділу фармакології серцево-судинних засобів (м. доктор медичних наук, професор Звягінцева Тетяна Володимирівна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедрою фармакології з медичною рецептурою. Захист відбудеться 15.02.2006р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 при Інституті фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м.Тривале вживання нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) призводить до розвитку специфічних побічних явищ - ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту (до 65%), центральної нервової системи, органів кровотворення та інші (І.С.Чекман, 2001; С.В.Насонова, 2002). У народній медицині осику використовують для лікування запальних захворювань суглобів: при поліартриті, подагрі, а також при ревматизмі, запаленнях нирок, сечового міхура, простати; як жарознижувальний та потогінний засіб (А.М.Гродзінський, 1992; В.Н.Кортиков, А.В.Кортиков, 1997; Т.А.Виноградова, Б.Н.Гажев и др., 2001). Кора, листя та бруньки осики містять флавоноїди, глікозиди (саліцин, саліцилпопулозид, популін), ефірну олію, органічні кислоти, оксикоричні кислоти, каротин, вітаміни, дубільні, гіркі та інші біологічно активні речовини. Провести скринінгові дослідження протизапальних властивостей водного екстракту з кори осики, спиртових екстрактів з листя осики та відібрати найбільш активний з них. Вивчити можливу загальнотоксичну дію водного екстракту з кори осики на органи та системи тварин в умовах хронічного експерименту.Протизапальну дію водного екстракту з кори осики вивчали на моделі експериментальної УФ-еритеми і оцінювали в балах (Ф.П.Тринус, Н.А.Мохорт, 1974). екстракт осика протизапальний антиексудативний Поглиблене вивчення протизапальної активності водного екстракту з кори осики проводили на модельній патології, максимально наближеної до людської: ізадринового міокардиту у щурів (В.К.Кухта, Э.И.Олецкий и др., 1980; К.М.Резников и др., 1985), адювантного артриту у щурів (Т.Н.Коньева, 1980), асептичного перитоніту у щурів (И.А.Ерохин и др., 1989). Враховуючи, що водний екстракт з кори осики і препарат порівняння - вольтарен виявили на цій моделі достатньо високу активність (водний екстракт з кори осики вірогідно (Р<0,05) інгібував набряк у мишей в дозах 15, 20, 25, 50 мг/кг на 43,4%, 45,0%, 49,4%, 46,3%, відповідно (рис.2), а у щурів в цих самих дозах на 25,3%, 44,7%, 52,9%, 39,5% (рис.3), а вольтарен інгібувал набряк на 52,6% у мишей і на 56,7% у щурів (Р<0,05). Найбільшу активність водний екстракт з кори осики у дозі 25 мг/кг виявив на моделі формалінового набряку: екстракт інгібував набряк на 54,6%, а вольтарен на 54,5% (Р<0,05) у порівнянні з контролем (рис.4). Встановлено, що жарознижуюча дія водного екстракту з кори осики дорівнює такій у вольтарену - 53,1% і 56,3% відповідно, а за знезболювальним ефектом (на моделі оцтовокислих корчів) екстракт з кори осики перевищує дію препарату порівняння - анальгіну у 1,5 рази - 62,7% і 39,7% відповідно, що можна пояснити впливом цього екстракту на периферичні механізми формування болю, звязані з пригнічуванням ендогенних медіаторів болю в осередку запалення і зменшенням ексудативного компоненту (А.Я.Сигидин, и др.В скринінгових експериментах на моделях гістамінового, карагенінового, формалінового набряків з трьох досліджених екстрактів (водний екстракт з кори осики, етанольний екстракт з листя осики, бутанольний екстракт з листя осики), які вводили одноразово перорально в дозах 15, 20, 25, 50 мг/кг, найбільш виражену протизапальну активність проявив водний екстракт з кори осики у дозі 25 мг/кг - зменшення набряку на 24,3 - 54,6% (Р<0,05). Двохразове пероральне введення водного екстракту з кори осики у дозі 25 мг/кг при експериментальній УФ-еритемі знижує інтенсивність запалення у 1,8 рази в порівнянні з контрольною групою (Р<0,05) і не поступається вольтарену. Анальгезуюча дія екстракту на моделі оцтових корчів вірогідно перевищує таку препарату порівняння - анальгіну (62,7% і 37,7%, відповідно), на моделі електричного подразнення кінцівок щурів анальгезуюча активність екстракту складає 47,2%; жарознижувальна дія водного екстракту з кори осики дорівнює вольтарену - 53,1% і 56,3%, відповідно.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ