Аналіз літератури радянського періоду щодо протиборства Директорії УНР з українськими політичними партіями ліворадикального спрямування. Методологічні підходи радянської історіографії до висвітлення проблеми протиборства Директорії та лівих партій.
При низкой оригинальности работы "Протиборство Директорії УНР з ліворадикальними українськими політичними силами: інтерпретації радянської історіографії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПРОТИБОРСТВО ДИРЕКТОРІЇ УНР З ЛІВОРАДИКАЛЬНИМИ УКРАЇНСЬКИМИ ПОЛІТИЧНИМИ СИЛАМИ: ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РАДЯНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇНа думку багатьох істориків, саме боротьба ліворадикальних сил проти Директорії, а згодом їхнє співробітництво з більшовиками, призвели до розриву єдиного українського національного фронту, що, в свою чергу, мало фатальне значення для національно-визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр., оскільки сприяло окупації України більшовиками. Варто зазначити, що за роки незалежності вітчизняними істориками створено чимало узагальнюючих і монографічних праць, брошур, статей, захищено низку кандидатських і докторських дисертацій, присвячених Українській революції, в яких, поряд з іншими проблемами, розглядаються й різноманітні аспекти діяльності політичних партій ліворадикального спрямування, їх взаємини з Директорією УНР. Проте, їх аналіз засвідчує, що, попри значне просування у дослідженні зазначеної теми, мають певною мірою місце спроби запозичувати з радянської історичної науки і обстоювати застарілі ідеологічні штампи, при оцінці головних засад політичних доктрин цих партій, напрямів і підсумків їх діяльності. З іншого - резюмують крайній субєктивізм радянських істориків, наголошують, що вони, з огляду на ідеологічний контроль КПРС, все ж не могли створити праці, які б незаангажовано висвітлили діяльність українських соціалістичних партій, у т. ч. ліворадикального спрямування, складний характер їх взаємовідносин з Директорією [1-10]. Адже саме тоді в Україні почала поширюватись концепція «багатокорінності» утворення КП(б)У, що змушувало істориків більшовицької партії до ґрунтовнішого дослідження історії інших лівих сил, з яких частина членів увійшла згодом до лав КП(б)У Зокрема на цьому етапі активно досліджували проблему такі історики, як О.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
