Різні точки зору на протестантську Реформацію як релігійний рух та рушій соціальних змін. Погляди М. Лютера, Ж. Кальвіна, У. Цвінглі, Т. Мюнцера на роль суспільних трансформацій, релігійних моральних принципів. Позитивна і негативна сторони їх діяльності.
Протестантська реформація як соціокультурний феноменАналізом процесів Реформації у світі та Україні займалися такі вітчизняні релігієзнавці: В.Єленський, І.Богачевська, В.Любащенко, Р.Сітарчук, А.Колодний, П.Косуха, П.Яроцький, С.Головащенко, В.Горський; богослови: Е.Кернс, Ф.Кантценбах, ІШТЕДТКЕ, В.Спіц, Б.Порозовська, Х.Мітер, Т.Лейн, А.Буйон, Р.Колб, А.Маграт та ін. У свою чергу, в релігієзнавчій енциклопедії білоруських науковців протестантизм озвучується як «протестантство» і зазначається, що це поняття походить від латинського слова - «протестуючий» та тлумачиться як антикатолицький рух періоду Реформації. На думку авторів цього видання, сам термін «протестантство» входить у вжиток після ІІ Шпейєрського рейхстагу (1529), де пятеро німецьких князів-лютеран і ряд імперських міст висловили протест проти прийнятого більшістю голосів рішення про відміну діючого у Німеччині (з 1526 р.) принципу «чия влада, того і віра»: імя «протестантів» було атрибутовано тим, хто опротестував заключення більшості [12, с. Але навіть якщо Лютер першопочатково дійсно був головною рушійною силою, то сили, які в подальшому привели в рух усю Європу, вважає Спіц, перевершували здатність однієї людини [14, с.9]. Реформація, в цьому плані, спочатку була розрахована на релігійні зміни, але сам процес у подальшому зачепив загалом і соціальні переміни, про які не думав і сам Лютер, коли він на початку своєї діяльності говорив - «Загальні питання - не мої справи» [14, с.Протестантська Реформація розглядається по-різному: як соціокультурний феномен і механізм суспільних трансформацій - в наукових дослідженнях та як релігійний рух за зміну функцій Церкви - у богословських.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
