Аналіз ключових проблем протестантської антропології кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Визначення сутності людини, розуміння потаємних глибин її буття. Парадигма секулярності та постсекулярності. Протестантизм в різноманітті його церков. Християнська модель світу.
При низкой оригинальности работы "Протестантська антропологія: між секулярністю і постсекулярністю", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Протестантська антропологія: між секулярністю і постсекулярністюІ якщо філософія намагається осягнути сутність людини, дійти до розуміння потаємних глибин її буття сміливо відриваючись від попередніх концепцій та створюючи нові, то релігія має іншу задачу: узгодити новітні сучасні запити із прописаними тисячоліття тому догматичними відповідями. Соловій: «Церква, що з‘являється, - це не ієрархічна організація, а спонтанний рух, який своїми цінностями і підходами об‘єднує надзвичайно різноманітних осіб, церкви і цілі групи церков. Однією із ключових суперечностей другої половини ХХ-початку ХХІ століття є одночасне існування антропоцентризму у всіх сферах буття та глибокої антропологічної кризи, піднесення людини і одночасне її тотальне знецінення, одночасне існування в суспільній свідомості утвердження людської гідності та відношення до людини як до елементу соціально-економічного буття, який постає об‘єктом цілеспрямованих маніпуляційних впливів владних політико-економічних структур. Звертаючись до одного з сутнісних проявів людського буття, а саме до соціальності, він зазначає, що суспільство без регіональних і культурних меж, що має лише етичні кордони, має стати місцем повернення церкви: «Церква повинна служити майбутньому, тому що з ним приходить царство Боже. Екуменізм лише на перший погляд не має прямого відношення до антропологічної проблематики, проте, він покликаний дати відповіді на питання, що хвилюють сучасну людину, є спробою створення ойкумени, як загального простору, придатного для кожної людини.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы