Поняття і сутність протестантизму. М. Вебер як провідний дослідник його соціально-економічних основ. Роль протестантизму в політичній історії Західної Європи в нові часи. Концепція покликання у М. Лютера. Професійна етика аскетичного протестантизму.
При низкой оригинальности работы "Протестантизм та політична історія Західної Європи в Нові часи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Темою своєї курсової роботи я обрав «Протестантизм та політична історія Західної Європи в Нові часи». Протестантизм зароджувався разом із капіталістичними відносинами, тому дуже важливо буде торкнутися як релігійного питання, так і економічного. Ґрунтуючись на тому, що українське суспільство прагне долучитись до європейської родини, я вирішив, що українцям слід знати, яке християнство сповідує населення «Старого світу», а також дізнатись, як релігія, а зокрема, протестанти, впливали на політичне та економічне життя континенту. А як впливав капіталізм на політичне життя добре ілюструє історії Іспанії та Нідерландів - іспанські монархи чинили опір інноваціям в економічній сфері, що призвело до поступового занепаду колоніального гіганту, у той час як голландці швидко побудували новостворену державу на підґрунті капіталізму і перетворились на дуже потужного гравця у політико-економічному світі. На мою думку, найбільш точно дослідив питання впливу протестантизму на розвиток капіталістичних відносин німецький соціолог, економіст і правознавець Макс Вебер у своїй роботі «Протестантська етика і дух капіталізму».Отож, із самого раннього дитинства юний Вебер отримав можливість під впливом різних наукових дискусій, які мали місце в нього в домі, формувати свій власний погляд на речі, на хід світової історії, на реалії тогочасного життя Німеччини і світу. Вступаючи до Гайдельберзького університету, Вебер основним своїм фахом обирає право, однак поряд з юридичними дисциплінами інтенсивно вивчає економіку та філософію. «Духом» капіталізму соціолог називає певний менталітет, коли люди цілеспрямовано прагнуть до збагачення в рамках своєї професійної діяльності, водночас свідомо обмежуючи себе у витратах на споживання і надаючи своєму способові життя певних аскетичних рис. Далі німецький філософ досліджує питання «духу» капіталізму, де звертається до робіт Бенджаміна Франкліна і відзначає основні «правила життя» капіталістів. Після опрацювання аскетизму, автор підсумовує всі результати дослідження, де зіставляє «дух» капіталізм, ідею «покликання» та аскетизм протестантів і приходить до висновку, що протестантизм зробив вагомий внесок у розвиток капіталізму у західній Європі.Як відзначає Вебер, «віросповідна приналежність виступає не причиною, а наслідком економічних явищ» [1, c. Маючи в своєму розпорядженні землю, села, міста та залежне населення, Папа вершив таку ж політичну діяльність як і будь-який інший монарх Європи. Деякі дослідники переконані, що в ті часи церква була засобом масової інформації. Зокрема, він відзначає: «Реформація не стільки усунула панування церкви у повсякденному житті, скільки замінила одну його форму на іншу; причому це була заміна панування зовсім необтяжливого, здебільшого майже формального, неймовірно жорстокою регламентацією поведінки, яка глибоко проникала в усі сфери приватного і громадського життя» [1, c. Вебера - «віросповідна приналежність виступає не причиною, а наслідком економічних явищ» - можна теоретизувати, що німецький філософ вважав би, що причини переваги протестантів над католиками у здобутті середньої освіти, в першу чергу, залежать від економічних пріоритетів і перспектив батьків самих дітей.Аскетизм - це спосіб життя людини, що характеризується самообмеженням, самовідданістю задля досягнення певних духовних цілей. Якщо людина виявляє бажання стати ближчим до Бога, то вона має лише один шлях - монастир. Цікавим є розуміння протестантами, зокрема Кальвіном, поняття аскези - люди мають відійти думки, що аскетизм - це обмеження матеріального заради духовного; справжній аскетизм - це раціональна організація життя. «Соціальна діяльність кальвініста у світі - це діяльність на більшу славу Господу», - пише Вебер [1, c. Як я вже відзначав, людина має подвійну природу і, окрім духу, має тіло, тому таким чином, привязана до соціальної спільноти.Робота Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму» по-справжньому може вважатись революційною. Німецький вчений підійшов до вивчення економічних і політичних питань з нетрадиційного, як для XX ст., релігійного боку. Вебер розуміє, що більший успіх у професійній діяльності мають прибічники протестантської гілки християнства. Реформатори мають дуже подібні до «духу» капіталізму морально-релігійні правила життя. Оновлена аскеза проголошувала, що людина має бути взірцем кращого сина Господнього, а метою її існування на Землі є служіння всьому людству.
Вывод
Робота Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму» по-справжньому може вважатись революційною. Німецький вчений підійшов до вивчення економічних і політичних питань з нетрадиційного, як для XX ст., релігійного боку. Ґрунтуючись на соціологічних даних, М. Вебер розуміє, що більший успіх у професійній діяльності мають прибічники протестантської гілки християнства. Автор роботи знаходить різноманітні факти, які підтверджують статистику соціологів. Ба навіть, протестанти зробили вагомий внесок у розвитку капіталістичних відносин, на їх початкових стадіях існування в Європі. Реформатори мають дуже подібні до «духу» капіталізму морально-релігійні правила життя. Мартін Лютер, Жан Кальвін та інші отці протестантської церкви переробили типовий католицький аскетизм. Оновлена аскеза проголошувала, що людина має бути взірцем кращого сина Господнього, а метою її існування на Землі є служіння всьому людству. Окрім того, Бог кожній людині визначив власне особисте покликання у професійній сфері. Тому протестанти мали заробляти Боже визнання, фактично, за рахунок успіхів у зароблянні грошей. До речі, останньому також надавалось особливе значення. Християни-реформатори не мали розтринькувати кошти на задоволення власних мирських бажань. Рекомендувалося примножувати капітал, у випадку існування надлишку фінансів. Раціоналізм був основою у використанні грошей.
Така протестантська етика у сумісності з «духом» капіталізму дала свої плоди - західноєвропейські країни є одними з найбільш розвинутих країн як у економічному аспекті, так і у політичному, соціальному, культурному тощо.
Слід зазначити, що капіталізм не може виникнути з нічого. Для цього у суспільстві має зародитись та розвинутись те, що Вебер назвав його «духом». Цікаво спостерігати як українські можновладці спекулюють цією темою, обіцяючи, що ринкові відносини в Україні отримають високий рівень розвитку, коли наша держава отримає грошові займи для реформування нинішньої економічної моделі. Але ж капіталістичний дух не притаманний українцям, як на мене. На мою думку, він перебуває на початковій стадії своєї, сподіваюсь, еволюції. Держава має важелі впливу на формування капіталістичної ментальності в українців, але ці важелі не використовуються. Самі ж українці мають два шляхи: або в черговий раз звинуватити багатовікову імперську владу росіян за те, що українці були позбавленні участі у загальноєвропейському формуванні «духу» капіталізму під впливом догм протестантської церкви; або спільними зусиллями побудувати ринкові відносини і гарантовано стати в один ряд з провідними державами Європи та світу.
Список литературы
1. Макс Вебер. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер ; [пер. з німецької О. Погорілого]. - К.: Основи, 1994. - 261 с.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы