Економічна природа, причини виникнення і форми протекціонізму. Особливості вживання протекціоністських заходів країнами з різним рівнем економічного розвитку. Регулювання протекціонізму в межах багатосторонніх угод про лібералізацію міжнародної торгівлі.
Міністерство освіти І науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник доктор економічних наук, професор, Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародної економіки Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, професор кафедри міжнародної економіки і права кандидат економічних наук, Мартинюк Олена Віталіївна, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки Захист дисертації відбудеться “29” листопада 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К11.051.03 в Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м.Але попри всі суперечливості протекціонізм у зовнішньоекономічній політиці все частіше використовується країнами не тільки з метою реалізації зовнішньоекономічних пріоритетів, але й для вирішення економічних і соціальних проблем, що мають суто внутрішнє походження. Вагомий внесок в дослідження проблем використання протекціонізму на різних рівнях інтеграції країн в світове господарство зробили такі вітчизняні вчені: В. Тому вивчення та узагальнення успішного досвіду інших країн представляє великий теоретичний і практичний інтерес для України як в плані безпосередньо застосування вдалих прикладів захисту вітчизняних виробників, так і в плані прогнозування протекціоністських дій відносно України з боку інших держав з метою їх попередження. Визначений напрям дослідження є дуже важливим для України - держави, що нещодавно здобула незалежність в процесі новітніх геополітичних трансформацій, процес інтеграції господарства якої в систему світового господарства відбувається разом з реформуванням внутрішніх економічних відносин. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо мотивів, умов та масштабів використання протекціоністських засобів в системі світогосподарських звязків та в розробці концепції формування зовнішньоекономічної політики України на засадах активної адаптації до протекціоністських дій інших країн.Під протекціонізмом слід розуміти не тільки захист вітчизняного виробника від іноземних конкурентів, не тільки захист національного ринку від багатоаспектного впливу іноземних та глобального світового ринків, але й захист, підтримка і стимулювання віддачі та розвитку внутрішніх джерел і резервів соціально-економічного зростання, які здатні виштовхнути країну на якісно новий технологічний рівень, що позитивно відібється на основних економічних показниках та дозволить успішно конкурувати як на світовому ринку, так і в міжнародній політиці без застосування класичних протекціоністських заходів. В результаті теоретичного дослідження природи, характерних рис та наслідків застосування протекціоністської політики в порівнянні з політикою вільної торгівлі можна відстоювати тезу про те, що ці обидві полярні форми за різних вихідних конкурентних переваг національних економік забезпечують захист інтересів ділових кіл цих країн, субєктивно осмислених владними структурами. Як правило, більш могутня економічно країна навязувала таку ж тактику поведінки країнам-партнерам з метою найбільш повної реалізації економічних інтересів вітчизняних виробників в ході міжнародного обміну, потенціальна конкурентна загроза при цьому була відсутня в силу більш високого рівня розвитку власного виробництва та недосяжності для іноземних конкурентів. Перетворення світового господарства з системи вторинних господарчих відносин, що охоплювала раніше обмін між країнами результатами національних виробництв, в систему інтернаціонального виробництва, яке наділене первинними рисами, впливає на розвиток національних економік і формує вторинні процеси всередині національних господарств, визначаючи виникнення нових форм протекціонізму, які, на відміну від традиційних, є більш прихованими, бо створюють штучні конкурентні переваги вітчизняним виробникам не в сфері обміну, після того, як товар випущено в оборот, а на стадії проектування і організації виробництва підприємств і, навіть, галузей. Крім реалізації фундаментальної ідеї лібералізації і зростання обсягів міжнародної торгівлі з метою підвищення ефективності торговельних операцій призначення міжнародних організацій і багатосторонніх угод (ГАТТ/СОТ, МВФ, системи преференцій на користь країн, що розвиваються) полягає в регулюванні міжнародної торгової політики, що забезпечує збереження відносної рівноваги в системі світового господарства, вирівнюючи можливості малих і великих країн за рівності інших умов, що сприяє забезпеченню ефективності світового господарства в цілому в довгостроковій перспективі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
