Просвітницько-педагогічна діяльність студентських громадських організацій університетів України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) - Автореферат

Харківський державний педагогічний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукЗ дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. На основі вивчення історико-педагогічної літератури й архівних матеріалів у роботі проаналізовано соціально-політичні, освітні та культурні умови виникнення студентських громадських організацій, встановлено динаміку їхнього розвитку. У дисертації виявлено та обґрунтовано етапи і розкрито зміст просвітницько-педагогічної діяльності студентських громадських організацій університетів України другої половини ХІХ - початку ХХ ст., визначено та схарактеризовано її напрями, узагальнено форми, досвід роботи, показано шляхи творчого його використання в сучасній національній вищій школі. В исследовании раскрыто суть понятий "студенческие общественные организации" и "просветительско-педагогическая деятельность", рассмотрены социально-политические, культурные и организационные условия создания и развития студенческих общественных организаций, раскрыто содержание, определено и охарактеризовано направления, выявлено и обосновано этапы, обобщено формы просветительско-педагогической деятельности студенческих общественных организаций. Показано, что содержанием деятельности по углублению научных знаний студентов, которая осуществлялась кружками по учебным дисциплинам, а также украинскими студенческими громадами, библиотеками-читальнями, землячествами, было обсуждение популярных научно-литературных и социально-экономических теорий, подготовка, заслушивание и дискуссирование рефератов научно-познавательного характера, работа библиотек и секций при организациях, издательская деятельность, финансовая поддержка малообеспеченных членов студенческих общественных организаций.Активне залучення студентських громадських організацій до вирішення актуальних питань сьогодення вищої школи України надає широкі можливості для наукового, професійного й громадського становлення студентської молоді. Корисний досвід просвітницько-педагогічної діяльності був накопичений студентськими громадськими організаціями в другій половині ХІХ - початку ХХ ст., коли відбувалися процеси їх організаційного становлення, розроблялися і перевірялися на практиці різноманітні форми просвітництва. Аналіз численних наукових праць як досліджуваного, так і сучасного періодів свідчить про вагомість досвіду просвітницько-педагогічної роботи студентських громадських організацій в університетах України другої половини XIX - початку XX ст. Таким чином, активна участь молоді в культурному розвитку країни, зокрема й вищої школи, пошук нових шляхів співпраці студентства та викладацьких колективів навчальних закладів з метою вдосконалення навчально-виховного й наукового процесів; відсутність комплексного дослідження просвітницько-педагогічної діяльності студентських громадських організацій університетів України другої половини XIX - початку XX ст. в історико-педагогічній літературі та наукових працях зумовили вибір теми дослідження "Просвітницько-педагогічна діяльність студентських громадських організацій університетів України (друга половина XIX - початок XX ст.)". Мета дослідження: розкрити теоретичні питання та узагальнити досвід просвітницько-педагогічної діяльності студентських громадських організацій університетів України другої половини XIX - початку XX ст.У першому розділі "Теоретичні питання просвітницько-педагогічної діяльності студентських громадських організацій університетів України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)" розглянуто суспільно-політичні та організаційні умови створення й діяльності студентських громадських організацій університетів України другої половини ХІХ - початку ХХ ст., визначено етапи, зміст і напрями просвітницько-педагогічної діяльності організацій студентської молоді. Зокрема, у "Правилах для студентів і сторонніх слухачів лекцій в Імператорському Харківському Університеті" зазначалося, що "…студенти … вважаються окремими відвідувачами університету...", у звязку з чим їхні корпоративні дії обмежувалися. Але, незважаючи на жорстку регламентацію прав студентів Міністерством народної освіти, в університетах засновувалися прогресивні за характером студентські громадські організації, велися пошуки ефективних форм роботи серед студентства та населення. У досліджуваний період важко чітко розподілити власне студентські громадські організації (за сучасним визначенням) та студентські громадські обєднання (організації без статуту), тому в дисертаційній роботі приклади корпоративності студентства названі студентськими громадськими організаціями (студентськими організаціями, організаціями студентства).

Основний зміст дисертації