Дослідження особливостей організації благодійності та патронування як одного із основних напрямів просвітницько-громадської діяльності православних братств Волині початку XX століття. Діяльність й традиції Острозького Св. Кирило-Мефодіївського братства.
При низкой оригинальности работы "Просвітницькі аспекти благодійницької діяльності православних братств Волині ІІ половині ХІХ - початок ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Просвітницькі аспекти благодійницької діяльності православних братств Волині 2 пол.У науковій статті досліджено особливості організації благодійності та патронування як одного із основних напрямів просвітницько-громадської діяльності православних братств Волині другої половини XIX-початку XX століття. Зокрема, особливо привертає увагу процес становлення та розвитку традицій духовного просвітництва у XIX - XX ст. та роль у цьому процесі волинських братчиків, в основу просвітницько-громадської діяльності яких були покладені гуманістичні ідеї народності та збереження національних православних орієнтирів в освіті та вихованні. Якщо у XVI - XVII ст. становою основою братств було міщанство - „нова суспільна сила, яка відігравала значну роль у формуванні громадсько-політичного життя” [1, 122], то ініціаторами заснування православних братств XIX ст. була та православна інтелігенція, яка відігравала значну роль у просвітницькій діяльності та розвитку культурно-освітніх традицій, що ґрунтувалися на християнських національних цінностях. Ці братства „переймаються різноманітними благодійними цілями і, слугуючи ближньому не лише грошовими коштами, але й своєю працею, приймають під свою опіку престарілих і вбогих, дають притулок жебракам, влаштовують лікарні для хворих, піклуються про розумове виховання і моральний розвиток сиріт і дітей, яким батьки по своїй бідності не можуть дати освіти, зі словом втіхи й настанови проникають навіть в темниці до нещасних, хто ухилився на шлях пороку й злочину” [6, 373]. Завдяки благодійним внескам приватних осіб або державних структур у братстві були створені так звані „капітали”, які або були недоторканні (що становило основу фінансової каси братства) і приносили значні відсотки, які можна було виділяти на проведення благодійності, - або ж одразу і прямо використовувалися у різних братських потребах.Отже, православні братства на Волині стали тими центрами, навколо яких зосереджувалася вся православна громадськість, за сприяння якої здійснювалася активна просвітницько-громадська діяльність з метою підтримки національних християнських традицій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
