Просторово-часова структура біогеоценозів Нижньодніпровського екокоридору - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.16. Дисертація присвячена дослідженню біогеоценозів Нижньодніпровського регіонального екокоридору, який є частиною меридіонального Дніпровського екокоридору Національної екомережі України. Проаналізовано часову структуру біогеоценозів, досліджено їх просторову структуру. В системі Нижньодніпровського екокоридору виділено 2 природних ядра національного масштабу та 18 ядер - локального.Саме в цьому напрямку працюють дослідники, які займаються формуванням та втіленням в життя ідеї екомережі. Основним завданням екомережі є обєднання системою екокоридорів ділянок суходолу і водних акваторій, на яких в певній мірі ще збереглася природна рослинність, яка забезпечує оптимальне середовище для існування та відновлення популяцій видів усіх організмів. Усі попередні дослідження (ботанічні, зоологічні, екологічні, географічні та ін.) були накопиченням певних матеріалів, які можна використати для обґрунтування необхідності створення ланок екомережі, зокрема і в районі наших досліджень - в Нижньодніпровї. Власне, зараз є теоретичні розробки створення екомереж, розроблена методологія, стратегія, методи проектування великих, глобальних екомереж, вони мають загальний, інтегральний характер. шляхом опрацювання літературних джерел та обробки гербарних матеріалів охарактеризувати етапи созологічних досліджень Нижнього Придніпровя, досвід розробки екомереж та питання створення екомережі в Україні;Більше половини родин (52.1%) мають у своєму складі лише по 1-3 види, а 68.1% родів представлені тільки 1-2 видами. Синантропних видів нараховується 694 види, в т.ч. апофітних 423 види та адвентивних 271 вид. Виявлено, що у екоценотичній структурі флори екокоридору переважають види, що відносяться до екоценоморфи степантів - 261 вид (18.8%), до них примикають види проміжної групи - петростепантів - 55 видів (3.9%) та петранти - 56 видів (4.0%). Друге місце займають пратанти - 159 (11.6%), третє - псамофанти - 116 видів (8.4%), четверте - сильванти - 110 видів (7.9%), пяте - галофанти - 102 види (7.3%). До Світового Червоного списку МСОП належать 13 видів, до Європейського Червоного списку - 21 вид, до Червоної книги України належать 58 видів, до Переліку видів, що підлягають охороні в обласному масштабі - 49.Досліджений Нижньодніпровський екологічний коридор відповідає комплексу критеріїв, що висуваються при створенні та формуванні ділянок Національної екомережі України. Природні ядра в цілому репрезентують природно-історичні зональні комплекси Нижньодніпровського регіону - типчако-ковилові степи та інтразональні - плавні та арени. Виділено буферні зони та відновлювальні території, які разом з ядрами та міжядерними екокоридорами складають єдиний комплекс для відновлення природного стану біоти та посилення ефективності функціонування Нижньодніпровського екокоридору. Встановлено, що значна контрастність між умовно непорушеними та малопорушеними ценозами (ядра та екокоридори) з одного боку, і катаценозами (агроценози та урбаноценози) з іншого, часто ускладнюють виділення буферних зон та відновлювальних територій. З точки зору часового аспекту - екокоридор у сучасному вигляді сформувався в результаті геологічних та геоморфологічних процесів, що відбувалися в проміжку часу від міоцену до нинішнього.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ