Просторово-часова мінливість техногенного навантаження на територію регіонів України - Автореферат

Одеський державний екологічний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукНауковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук, професор Сафранов Тамерлан Абісалович, Одеський державний екологічний університет, завідувач кафедрою прикладної екології. Захист відбудеться «_20_»___11_____2008 р. о __1000__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 в Одеському державному екологічному університеті за адресою: 65016, м.Одеса, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного екологічного університету за адресою: 65016, м.Одеса, вул.Ситуація ускладнюється неоднорідністю територіального розподілу рівня техногенного навантаження в межах регіонів України (24 областей та АР Крим), що свідчить про необхідність проведення досліджень, повязаних з рішенням проблеми диференціації територій по ступеню техногенного впливу на природні комплекси. При виконанні дисертаційної роботи були поставлені наступні завдання: 1) проаналізувати особливості досліджуваних регіонів й основні причини формування техногенного навантаження на їхню територію; 4) проаналізувати просторово-часові закономірності зміни техногенного навантаження на території регіонів України (зокрема, районів Одеської області) з використанням методів багатомірного аналізу статистичної інформації й ГІС-технологій; Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному аналізі рівня техногенного навантаження на НПС із використанням апарата багатомірного аналізу статистичної інформації й ГІС-технологий, що дозволяють не тільки оцінювати екологічну ситуацію в регіонах України, але й прогнозувати можливі просторово-часові зміни на найближчу перспективу. Практична значимість роботи полягає у можливостях використання методичного підходу, що запропонований, із застосуванням багатомірного аналізу статистичної інформації й ГІС-технологий для оцінки просторово-часової мінливості техногенного навантаження на територію регіонів України (більш детально для Одеської області).У вступі дисертації сформульовані основні передумови формування високого рівня техногенного навантаження на території України, наведена стисла порівняльна характеристика України із розвиненими країнами миру у аспекті негативного впливу діяльності людини на довкілля. Під техногенним навантаженням у роботі розуміється фіксуємий рівень впливу господарської діяльності людини на НПС у цілому й/або на її елементи; рівень техногенного навантаження розглянутий як деяка комплексна характеристика, що включає в себе набір показників, які впливають на різні природні середовища. Набір показників техногенного навантаження доцільно розглядати по блоках, що визначає впливи на кожний із природних середовищ. Незважаючи на обєднання окремих регіонів України в групи, за допомогою кластерного аналізу тенденцію зміни окремих координат векторів виділити досить складно; цей факт приводить до необхідності застосування деякого алгоритму, спираючись на який можна зробити згладжування часового ходу окремих характеристик рівня техногенного навантаження, представлених координатами векторів. Коефіцієнт lir звичайно називається навантаженням r-того фактора в i-тої змінної, чи навантаженням i-ї змінної на r-й фактор.Оцінка рівня техногенного навантаження проводилася по набору показників, що відбивають вплив на складові НПС. Розглянутий набір показників не охоплює всю різноманість негативного впливу на компоненти НПС, але ці показники досить презентабельні для аналізу просторово-часових закономірностей розподілу техногенного навантаження на територію регіонів і є типовими екологічними індикаторами стійкого розвитку України. Уперше запропонований комплексний підхід, що поєднує три послідовних етапи аналізу інформації: кластерного аналізу (виявлення просторового розподілу техногенного навантаження); факторного аналізу (що стискає матрицю прогнозованих показників і згладжує їх часовий хід); побудови тренду за допомогою реалізації методу гармонійних ваг (що дозволяє побудувати прогностичні залежності й здійснити прогноз). Територія областей України була розбита на 5 частин (кластерів) відповідно до рівня техногенного забруднення: 1) Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області; 2) Київська, Львівська, Вінницька, Херсонська, Івано-Франківська, Харківська області; 3) АР Крим, Одеська, Черкаська, Полтавська області; 4) Миколаївська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Сумська області; 5)Чернівецька, Рівненська, Чернігівська, Житомирська, Волинська, Закарпатська області. На підставі отриманих прогностичних значень показників рівня техногенного навантаження були побудовані тематичні карти, що відбивають диференціацію території України за рівнем техногенного навантаження на складові НПС.

Основний зміст роботи