Просторова організація медичних систем Харківської області та шляхи її вдосконалення - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукВ дисертації виконано ретроспективний аналіз розвитку медичних систем в Україні та Харківській області. В дисертації визначені поняття “медична система”, “особлива медико - географічна територія”, розроблено комплексний індикатор медичного обслуговування, який розраховується за такими складовими, як кадрове та матеріальне забезпечення, ефективність функціонування медичних систем, захворюваність та ступінь відтворення населення. Розроблено відкриту класифікацію медичних систем за трьома критеріями: середнім індексом розвитку, комплексним критерієм медичного обслуговування, ієрархічним рівнем. Виконано медико-географічне районування регіону, виділено 6 медико-географічних районів і 3 особливі медико-географічні території, наведена їхня комплексна характеристика, для кожного району розроблено рекомендації стосовно вдосконалення просторової організації медичних систем. В диссертации на основе системного подхода и родового понятия “социально - географическая система” определены понятия “медицинская система”, “особая медико - географическая территория”, показана их актуальность и востребованность.На початку ХІ століття головною проблемою людства стала взаємодія у системі “суспільство - природа”, яка спричинили розвиток глобальної соціально - екологічної кризи, що охопила практично всі регіони земної кулі і зумовила багато політичних і соціальних негараздів. Масштаби антропогенного впливу на навколишнє природне середовище досягли сьогодні критичної величини і подальше їх зростання загрожує перевищенням потенційних можливостей самовідновлення природних системі, що може призвести до катастрофічних змін в біосфері планети. Питання здоровя населення більше досліджуються медиками, але у звязку з важливістю впливу факторів природного середовища та швидким розвитком глобальних кризових явищ вивченням проблем здоровя населення почали займатися й інші науковці, зокрема, географи. Географічний підхід до дослідження даної проблеми дозволяє комплексно розглянути і оцінити просторові особливості територіальної організації медичної системи, враховуючи природно - географічні, соціально - господарські, геоекологічні, демографічні чинники, і визначити можливості покращення ситуації та оптимізації функціонування медичної системи. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання: - провести аналіз існуючих географічних досліджень територіальної організації медичної системи;Головним елементом територіальної структури медичної системи є медико-географічний район (МГР) - цілісна ділянка території зі своєрідною сукупністю взаємоповязаних компонентів (елементів) природно - географічного, демографічного, соціально - економічного тощо характеру, які безпосередньо або опосередковано впливають на організацію медичної системи з метою максимально можливого забезпечення потреб населення в медичних послугах. Отже, медичну систему можна визначити як відкриту, динамічну, складну підсистему регіональної соціогеосистеми - сукупність закладів, технологій і ресурсів підтримання нормального рівня здоровя населення, повязаних потоками речовини та енергії, прямими та зворотними інформаційними звязками. Структура комплексного індикатора МО (Інд) відображає наступні властивості РМС: - наявні ресурси районів щодо функціонування РМС; - ефективність використання ресурсів; - стан здоровя населення; - природний приріст населення, як інтегральний показник якості умов життя: Інд = (Пк Пм Пе)*Кв*Кз, (1) де Пк - показник кадрового забезпечення МС; Пм - показник матеріального забезпечення МС; Пе - опосередкований показник ефективності функціонування МС; Кв - коефіцієнт відтворення населення; Кз - коефіцієнт захворюваності населення. Однак, Україна ще й сьогодні переживає досить складні часи укріплення економічної та політичної незалежності, що безпосередньо відбивається на стані здоровя населення, середній тривалості життя, показники яких низькі порівняно з розвиненими країнами світу та Європи. В структурі МС Харківської області на 1.01.2006 року знаходиться - 27 центральних районних лікарень на 5807 ліжок; 10 міських лікарень на 790 ліжок; 1 дільнична лікарня на 15 ліжок; 18 сільських дільничних лікарень на 353 ліжка; 2 стоматологічні поліклініки; 1 дитяча поліклініка на 12 ліжок денного перебування; 13 поліклінік на 386 ліжок денного перебування; 242 амбулаторії на 1305 ліжок денного перебування; 6 сільських лікарських амбулаторії на 36 ліжок денного перебування; 2 психіатричні лікарні на 1160 ліжок; 4 обласних шкірвендиспансера на 75 ліжок; 4 обласних туберкульозних санаторії на 380 місць; 6 тубдиспансерів на 270 ліжок; 1 обласна туберкульозна лікарня на 50 ліжок; 38 відділень швидкої медичної допомоги по районам; 13 фельдшерських пунктів; 535 фельдшерсько - акушерських пунктів (ФАП); 5 медучилищ.

2. Основний зміст роботи