Свобода як особливий зв"язок людини і трансцендентного, не властивий жодній іншій істоті, що полягає в рівності та вільності конкретної людини, розуміння самостійності, яка на людину накладається. Взаємозв"язок свободи та духовних цінностей особистості.
Простір свободи і світ цінностей: специфіка взаємозвязкуНе проводячи докладного вивчення метафізики свободи, ми зосередимо свою увагу в основному на ролі свободи в організації морального життя і її участь у відношенні людини до інтелігібельних ціннісних порядків і Єдиного-Блага, принципи та закони якого складають дійсну підставу існування, мислення, воління і духовного вдосконалення кожної людини в її окремішності, та людства - в цілому. Для розкриття істини свободи конче необхідно збагнути той найважливіший факт, що свобода - це не концепт і термін філософії, психології, антропології чи соціології. Вона не виступає і їх проблемою в тому розумінні, в якому свобода, як "глибинна внутрішня проблемність", вимагає від кожної особи відповідальності та витримання перед нею іспиту вірності Добру: "свобода - дещо таке, що й довести не можна" [4,114]. Унікальність явища свободи також в тому, що попри її субстанційовану універсальність і всезагальність, котра має специфіковане значення та домінантне призначення для всіх розумних істот, свобода - суто індивідуальна, найближча із близького, винятково конструктивна і неповторна фігура для кожного, хто до неї покликаний. В цьому місці можна пояснити і зрозуміти один із чисельних аспектів взаємозвязку свободи із розумом та мисленням: свобода стає його зворотною стороною, оскільки показує несамовільність і вкоріненість мислення в "зовнішніх" силових серіях та структурах, що пронизують душу, творячи надіндивідуальні ментальні фігури, тотожні з Істиною, умовою (для) можливості вираження та прийняття яких свобода і є.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
