Просодична організація висловлювань з модальними частками в німецькій мові - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук ПРОСОДИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ З МОДАЛЬНИМИ ЧАСТКАМИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІРоботу виконано на кафедрі німецької філології Одеського національного університету імені І.І. Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Кулина Ірина Георгіївна, Одеський національний університет імені І.І. Захист відбудеться 27 вересня 2007 року о 12.30 година на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Сучасний етап розвитку лінгвістики, орієнтований на комунікативно-прагматичний підхід до вивчення мовних одиниць, передбачає різноаспектні дослідження їх реального функціонування у мовленні. При цьому важливими складниками виступають певні слова-індикатори, за допомогою яких сконструйовано природні висловлювання. Незважаючи на те, що німецька мова багата на МЧ, питання про їх лінгвістичний статус, склад, функції, а також про їх вплив на загальний зміст висловлювання залишаються недостатньо розробленими в загальнотеоретичному та термінологічному плані. Оскільки діалог - це повноцінна підсистема комунікації, яка представляє діяльність адресанта й адресата і містить сукупність мовних засобів та екстралінгвістичних факторів, обраних і скомбінованих для оптимального досягнення комунікативних завдань, то його можна розглядати як адекватний рівень для повного й детального опису МЧ. У дослідженні визначено лінгвістичний статус німецькомовних МЧ, їх значення, функції та вплив на діалог у цілому.Перший розділ “Теоретичні передумови дослідження модальних часток у німецькій мові” містить огляд літератури відносно дефініцій, складу, значень і функцій модальних часток. Незважаючи на існування стосовно часток величезної кількості точок зору, що мають як деякі подібності, так і значні відмінності, встановлення лінгвістичного статусу МЧ не можна вважати цілком завершеним, оскільки саме тлумачення терміну “частка” дотепер є доволі неоднозначним, у звязку з чим ускладнюється визначення корпусу (або складу) часток та їх належності до відповідних частин мови (І.Г. Шендельс (1952) та визначали їх як незмінні слова, що не мають властивості виступати в ролі самостійного члена речення й служать для привнесення додаткових смислових відтінків у висловлювання. До найпоширеніших належать: „слова-заповнювачі” („Fullworter“), „слова-приправи” („Wurzworter“), „слова-супроводжувачі” („Beiworter“), „відтінкові частки” („Abtonungspartikeln“), „частки, що впливають на все речення цілком” („Satzpartikeln“), „іллокутивні частки” („illokutive Partikeln“), „слова, що надають висловлюванню певного забарвлення” („Farbeworter“), „частки, що передають ставлення мовця” („Einstellungspartikeln“), „слова-латки” („Flickworter“), „модальні частки” („Modalpartikeln“), “діалогічні частки” („Dialogpartikeln“). Німецькомовні МЧ є виразниками прагматичних установок: користуючись МЧ співрозмовник дає зрозуміти, яким чином він оцінює своє висловлювання щодо достовірності його змісту та обставин ситуації спілкування (Г.Н.Серед акустичних ознак, які найбільш чітко диференціюють висловлювання з досліджуваними МЧ, відзначаються ЧОТ, тональний контур завершення та характер руху тону протягом усього висловлювання. Велике значення для ідентифікації висловлювань з МЧ мали також: пікова ЧОТ усіх структурних елементів, частотний інтервал структурних елементів висловлювань, частотний діапазон; пікова інтенсивність перших наголошених, корпусу та ядерних складів; середньоскладова тривалість висловлювань з МЧ. Таким чином, звязність висловлювань у діалозі забезпечується на фонетичному рівні цілим комплексом просодичних засобів, що виступають у складній взаємодії як один з одним, так і з МЧ, що підсилюють дію просодичних засобів і тим самим збільшують виразність мовлення. Крім того, висловлювання з МЧ відрізняються більшою тривалістю низхідної гілки інтонаційного контуру, що свідчить про яскравість інтонації, тобто створюється такий інтонаційний малюнок висловлювання, за яким визначається наявність у мовця емоційного настрою. Вживання МЧ тісно повязано з прагматичним складником висловлювання, крім того, особливості функціонування МЧ та їх впливу на просодичну організацію діалогічного мовлення характеризують німецьку мовленнєву культуру в цілому.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ