Просодія українського емоційного мовлення (експериментально-фонетичне дослідження) - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРоботу виконано на кафедрі сучасної української мови та в лабораторії експериментальної фонетики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Бас-Кононенко Оксана Василівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри сучасної української мови Мойсієнко Віктор Михайлович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, директор Інституту філології та журналістики кандидат філологічних наук, доцент Хоменко Людмила Мечиславівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри мови та стилістики Захист дисертації відбудеться 23 червня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м.Неослабний інтерес широкого кола лінгвістів взагалі та фонетистів зокрема до проблем дослідження емоційного мовлення є цілком закономірним в новітню епоху розвитку лінгвістики на антропоцентричних засадах, де прагматика посідає чільне місце. З другого боку, розвиток технологічної бази інструментального дослідження просодичних характеристик дає змогу більш точно встановлювати інвентар просодичних ознак та розробляти систему просодичних моделей різних функціонально-комунікативних типів висловлювань, зокрема висловлювань з різним емоційним забарвленням. Інший підхід полягав у дослідженні спонтанного мовлення в стані емоційної напруги, а також у вивченні можливості обєктивного опису стану емоційної напруги людини через зміни, які відбуваються під впливом цього стану в характеристиках його мовлення і немовленнєвої поведінки, що супроводжує мовлення (Н. Scherer та ін.) серед напрямків дослідження актуалізації емоцій у мовленні переважають прикладні аспекти аналізу просодії емоційного мовлення, зокрема створення програм синтезу штучного мовлення, причому в центрі стоїть проблема підвищення натуральності синтезованого мовлення й наближення його звучання до природного не лише в «нейтральному» варіанті, а й в інших стилях, включно з урахуванням різноманітних емоційних станів та інтенцій мовця. Крім того, аналіз просодії емоційних висловлювань на матеріалі саме спонтанного мовлення висуває на перший план питання теоретичного обґрунтування та експериментального дослідження специфіки просодичного оформлення актуалізації емоцій, які безпосередньо виявляються, «розгортаються» в процесі говоріння, чим, власне, і зумовлюється актуальність цієї роботи.Перший розділ «Теоретичні засади вивчення українського емоційного спонтанного мовлення» присвячено емоційному мовленню як обєкту дослідження у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці та психології, зокрема узагальнено наявні в спеціальній літературі дані з теорії емоцій, розглянуто різні класифікації емоцій у психології та лінгвістиці, розроблено робочу класифікацію емоцій для дослідження, розглянуто лексичні й граматичні засоби передавання емоційного значення у спонтанному мовленні. Як свідчить аналіз спеціальної літератури, дослідження інтонації емоційного мовлення ведеться переважно у двох напрямках: по-перше, в плані акустичного вираження емоцій (С. Нушикян дає підстави стверджувати, що в українському мовознавстві склалася власна школа дослідження емоційного мовлення, яка напрацювала програму, методику та принципи аналізу мовлення, придатні до аналізу емоційного мовлення на матеріалі різних мов. Сучасні зарубіжні лінгвісти особливу увагу в аналізі емоційного мовлення зосереджують на конструюванні корпусу мовлення як матеріалу досліджень, дослідженні перцептивно диференційованих явищ у мовленні, впровадженні отриманих результатів у системи штучного синтезу мовлення, тобто на прикладних аспектах вивчення емоційного мовлення. Scherer), зазначимо, що в широкому трактуванні емоцій їх виникнення повязується зі стійкими, звичними умовами існування, такими як відображення впливу чи предмета (емоції виражають субєктивне їхнє значення), загострення потреб (емоції сигналізують про це субєкту) та ін.Для передавання емоційного значення у свідомості мовця закладено певні сталі програми реалізації емоцій, які у мовленні реалізуються зокрема шляхом зміни просодичних характеристик. Вона включає створення робочої класифікації емоцій, встановлення інвентарю просодичних параметрів для інструментального дослідження, проведення аудитивного та акустичного аналізу емоційних висловлювань. Дослідження просодії емоційних висловлювань здійснено на матеріалі саме спонтанного мовлення, оскільки порівняльний аналіз емоційного читаного та емоційного спонтанного мовлення довів, що просодичне оформлення цих двох типів мовлення різне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ