Просодія толерантності/інтолерантності в політичному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження) - Автореферат

«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Корольова Тетяна Михайлівна, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Мечникова, завідувач кафедри граматики англійської мови кандидат філологічних наук, доцент Валігура Ольга Романівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри англійської філології Захист відбудеться ‘‘24’’ червня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.05 Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Міждисциплінарне вивчення дискурсу в цілому та політичного дискурсу зокрема базується на багатому накопиченому теоретичному матеріалі з теорії мовленнєвої діяльності (О.О. Глобальний розвиток міжнародної та міжкультурної взаємодії потребують розвязання проблеми толерантності в усіх сферах комунікації, у тому числі політичній. Це зумовлено тим, що сучасні форми урегулювання проблем і конфліктів у політичній та інтеркультурній взаємодії не завжди є ефективними. Вирішення питань, які повязані з дослідженням функції просодії толерантності/інтолерантності поряд з іншими підсистемами мови в політичній комунікації, дозволяє визначити роль просодії, як важливого фактора прагматичного впливу на політичну свідомість слухачів у конкретній соціокультурній і політичній ситуаціі. Однак при різноманітності наукових підходів до дослідження феномена толерантності/інтолерантності у вітчизняній лінгвістичній науці немає наукових публікацій, у яких було б викладено результати комплексного лінгвістичного дослідження механізму взаємодії різнорівневих мовних систем даної категорії.У першому розділі «Теоретичні передумови вивчення політичного дискурсу та толерантності/інтолерантності як його категорій» визначено поняття «політичний дискурс», виявлено теоретичні проблеми щодо аналізу його лінгвістичних та екстралінгвістичних особливостей, розглянуто феномен толерантності/інтолерантності в парадигмальній інтерпретації та здійснено диференціацію понять категорії толерантності (терпимість, політична коректність, увічливість) та інтолерантності (ненависть, нетерпимість, агресія, упередження) у політичному дискурсі, охарактеризовано значення просодії для передачі модальних значень ФСП толерантності/інтолерантності. Зіставлення існуючих тлумачень політичного дискурсу дало можливість проаналізувати тенденції використання цього терміна в лінгвістичній науці та визначити поняття політичного дискурсу в широкому й вузькому значеннях (текст, дискурс, мовлення як структура, результат і процес). На основі аналізу інтердисциплінарних джерел встановлено протиріччя феномена толерантності (пасивне/активне ставлення до іншого) і проведено відмінність між толерантністю як активною позитивною позицією комуніканта, відкрито й конструктивно націленою на взаємодію із представниками інших партій, позицій, груп, культур, і терпимістю як пасивною позицією, яка допускає прояв «чужого», але лише в силу змушеної необхідності запобігання конфліктам. У побудові моделі даного типу політичного дискурсу на лінгвістичному рівні беруть участь мовні засоби різного рівня, які актуалізуються в інтолерантних (агресивних, ксенофобічних) інтенціях і представлені такими мовленнєвими актами як погроза, образа, звинувачення, заклик до насильства, агресії. У третьому розділі «Аналіз і лінгвістична інтерпретація результатів експериментального дослідження лінгвістичних засобів вираження толерантності/інтолерантності в політичному дискурсі» розглянуто систему лексичних, граматичних, стилістичних і просодичних засобів вираження мовної категорії толерантності/ інтолерантності в політичному дискурсі, а також специфіку функціонування мовленнєвих актів і мовленнєвих стратегій для досягнення прагматичної мети в політичному дискурсі різноманітної спрямованості.У дисертаційній роботі було здійснено спробу дослідити своєрідність просодичної організації толерантності/інтолерантності в системі сучасного політичного дискурсу Німеччини, України та Росії. Риторика політичних діячів зазначених країн виявляє констатацію факту толерантності, заклик до недопущення інтолерантності, а також превалювання ірреальних модальних планів, що свідчать про усвідомлення важливості толерантності в політичній комунікації, але як перспектива, бажане явище (безконфліктність, неагресивність, миролюбство).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ