Пропозиції щодо вдосконалення соціального захисту в Україні - Статья

У статті розглянуто актуальне питання трудового права, а саме пропозиції щодо вдосконалення соціального захисту в Україні. Ключові слова: трудові права, соціальний захист, стандарти, населення, соціальне бачення. В статье рассмотрен актуальный вопрос трудового права, а именно предложения по совершенствованию социальной защиты в Украине.На шляху, який обрала Україна для досягнення європейських стандартів рівня життя, значну роль відіграє ефективна система соціального захисту. Звертаємо увагу, що така практика існує в багатьох соціально розвинених країнах: у Німеччині прийнято Соціальний кодекс, у Франції Кодекс із соціального захисту, у Ірландії Акт соціального добробуту, у Португалії Основний акт про соціальний захист, в Іспанії Основний акт про соціальний захист [3]. Наразі мають місце такі факти у сфері надання соціальних послуг, як державна монополія, нерівномірний розподіл повноважень між профільними міністерствами, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування й надавачами соціальних послуг, недооцінка ролі громадських і благодійних організацій, місцевих ініціатив, незначні обсяги фінансування й недосконалість механізму передачі фінансових ресурсів на місцевий рівень, залежність місцевого самоврядування від центральної виконавчої влади тощо. З метою реалізації запропонованого треба внести відповідні зміни до бюджетного законодавства, законів України «Про місцеве самоврядування», «Про обєднання громадян», «Про соціальні послуги» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», які б передбачали, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети разом із членами територіальної громади є основними субєктами організації соціальних послуг, а також встановлювали самоврядні, а не делеговані повноваження рад стосовно планування послуг, створення мережі соціальних служб, залучення альтернативних закладів до надання соціальних послуг (приватних субєктів), формування й виконання місцевих бюджетів. Останнім є організаційно-функціональний блок, що включає ефективну систему обліку потенційних одержувачів соціальних послуг; розробку індикаторів якості соціальних послуг, критеріїв визначення потреби в послугах та оцінювання спроможності субєктів надавати якісні соціальні послуги шляхом впровадження ліцензування й соціального замовлення, державної стандартизації; створення моделі ліцензування державних установ, громадських організацій, приватних структур, що надають послуги населенню; здійснення заходів щодо забезпечення прозорого залучення неурядових організацій до надання соціальних послуг громадянам за рахунок державного й місцевих бюджетів; удосконалення управління державними видатками; визначення пріоритетних завдань у системі соціальних послуг; внесення змін в інфраструктуру державних закладів, що надають соціальні послуги; вдосконалення існуючих і створення нових видів соціальних послуг; продовження активної роботи з розробки стандартів різних соціальних послуг; створення для надавачів соціальних послуг усіх форм власності рівних умов; розробку сучасної системи моніторингу й оцінки якості наданих соціальних послуг та ефективності роботи соціальних служб [4].