Пропозиції щодо вдосконалення кореляційної хронострати графічної схеми раннього докембрію Українського щита - Статья

КОСТЕНКО, д-р геол. наук, голова науково-редакційної ради Держгеонадр України, член бюро і заступник голови протерозойської секції НСК України, провідний науковий співробітник (УКРДГРІ), nrsggs@ukr.net. У статті акцентовано увагу на основних недоліках під час розгляду на засіданні ранньодокембрійської секції НСК України пропозицій різних авторів щодо вдосконалення чинної "Кореляційної хроностратиграфічної схеми раннього докембрію Українського щита" та розглянуто авторські пропозиції щодо її змін і доповнень по геоструктурах, згідно з уточненою схемою геотектонічного районування УЩ для стратиграфічної кореляції докембрійських утворень, а саме по Волинському, Подільському, Бузько-Росинському Інгульському, Середньопридніпровському й Приазовському мегаблоках та Інгулецько-Криворізькій шовній зоні. The article deals with the major disadvantages of different authors offers on improving existing "Correlation Chronostratigraphy scheme of Early Precambrian of Ukrainian Shield" It is shown an authors’ suggestions about changes and additions to geostructures, according to the geotectonic zoning scheme of Ukrainian Shield for stratigraphic correlation of Precambrian formations (Volyn, Podolskyi, Bug-Rosinskyi, Ingulskyi and Pryazovskyi blocks and Ingulets-Kryvorizka zone).Нагадаємо, що до прийняття чинної КХС УЩ [12], в Україні одночасно існувало дві схеми районування: геологічна (виділялись геологічні райони), яка слугувала основою стратиграфічних побудов, і тектонічна (виділялись мегаблоки), яка водночас була вже основою тектонічних побудов. І може бути три варіанти вирішення цієї проблеми: 1) ташлицький комплекс у схемі треба перенести в протерозой і розмістити вищезазначених світ, 2) виокремити новий протерозойський, скажімо ядлово-трахтемирівський чарнокітоїдний комплекс, залишивши ташлицький на його попередньому місці в схемі (правда, виникає тоді питання, а по якому субстрату він розвивався?), 3) вичленити гранулітову складову із зазначених світ як давнішу та перенести її як новий стратон до палеоархею. У звязку з цим потрібно зазначити, що в першому варіанті розчленування пропонувалось виокремити василівську й тетерівську серії, причому василівську серію - у складі двох світ: буртинської й ушомирської [15-17, 20]. Заміна назви василівської серії на "хоморську", а ушомирської світи на "василівську" зумовлена тим, що як справедливо було зауважено на засіданні ранньодокембрійської секції, при виділенні стратиграфічних підрозділів були дещо порушені вимоги Стратиграфічного кодексу України [26], згідно з яким стратотиповий розріз повинна мати насамперед світа, а не серія, і назва її має бути "за будь-яким географічним обєктом у стратотиповій місцевості" А стратотипом метавулканогенних утворень (тобто василівської світи) якраз і є Василівський структурний профіль, який проходить поблизу однойменного села. Така назва добре узгоджується з традиційно поширеним у межах УЩ принципом найменування серій за назвами річних систем (наприклад, дністровсько-бузька, бузька, росинсько-тікицька, тетерівська та інші серії).До основних недоліків під час розгляду на засіданні ранньодокембрійській секції НСК України пропозицій різних авторів щодо вдосконалення чинної кореляційної хроностратиграфічної схеми можна зарахувати такі: - не розглядаються пропозиції стосовно важливої проблеми структурно-тектонічного районування УЩ для стратиграфічної кореляції ранньодокембрійських утворень; У Волинському мегаблоці пропонується: 1) внести деякі зміни в назву нових стратиграфічних підрозділів, прийнятих на останньому засіданні секції: назву "василівська" серія замінити на "хоморську" а "ушомирська" світа на "василівську"; 2) метаморфізовані інтрузивні ультрабазит-базитові утворення розділити на два самостійні комплекси: нарцизівський - в обсязі пікритобазальтової формації, інтрузії якої поширені серед гнейсів тетерівської серії, й олізарський - в обсязі базальт-андезибазальтової формації, породи якої комагматичні метавулканітам василівської світи; 3) в легендах до геологічних карт потрібно виділяти в складі коростенського інтрузивного комплексу між основними й кислими породами дайкові утворення (волиніти). У Подільському мегаблоці: 1) залишити поділ дністровсько-бузької серії (знизу доверху) на тиврівську, гніванську й березнинську товщі; 2) літинський комплекс перенести в палеопротерозой, залучивши до його складу також і чарнокітоїди бердичівського комплексу; 3) вичленити зі складу бердичівського комплексу нетипові для нього плагіогранітоїди (плагіограніти й плагіомігматити) й виділити їх у складі шереметівського комплексу. В Інгульському мегаблоці виділити палеопротерозойську інгульську серію, до складу якої входить верхня частина колишньої інгуло-інгулецької серії в складі таких світ: у Братській СФЗ (знизу догори) - камяно-костовацької й рощахівської, а в Інгульській СФЗ - спасівської й чечеліївської; нижню частину розрізу метаморфічних порід мегаблоку