Аналіз проблеми запобігання й виправлення відхилень письма у першокласників-білінгвів з вадами мовлення. Особливості стану усного мовлення в учнів-білінгвів. Шляхи запобігання порушень письма у першокласників з вадами мовлення в умовах білінгвізму.
При низкой оригинальности работы "Пропедевтика порушень письма у першокласників з вадами мовлення в умовах білінгвізму", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
АВТОРЕФЕРАТ з тему: «Пропедевтика порушень письма у першокласників з вадами мовлення в умовах білінгвізму»Робота виконана в Інституті спеціальної педагогіки АПН України. Колупаєва Алла Анатоліївна, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, вчений секретар Тарасун Валентина Володимирівна, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, завідувач лабораторії діагностики і психічного розвитку кандидат педагогічних наук, доцент Захист відбудеться “27” травня 2003 р. о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України (04060, м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м.Першочерговими завданнями, що визначаються у початковій мовній освіті, є формування загально мовленнєвих умінь і навичок, розвиток мовленнєвих здібностей, вагомою складовою яких є читання і письмо, оволодіння котрими в умовах близькоспорідненого білінгвізму залишається проблематичним для учнів молодших класів (М.С. Згодом недостатній рівень володіння українською мовою та поверхове знання російської мови призводить до того, що розпочинаючи шкільне навчання, першокласники часто плутають обидві мови, створюючи тим самим мішанину із російських слів в українському фонетичному обрамленні та українських, морфологізованих за російським зразком. Водночас результати досліджень в галузі логопедії, які повязані з вивченням впливу двомовності на формування усного мовлення і письма молодших школярів з ВМ доводять, що готовність учня до повноцінного засвоєння рідної мови значно ускладнюється: наявністю інтерференцій (Р.А.Аязбекова, А.І.Мікульскіте, З.К.Габашвілі та ін.); відсутністю чіткого розмежування учнями з ВМ специфічних ознак фонетичного, графічного, лексико-семантичного, граматичного, стилістичного рівнів двох контактуючих мов, що призводить до появи інтерферентних помилок, які різняться від дисграфічних (Р.А.Аязбекова, С.Б.Кидикбаєва, К.К.Карлеп, Н.М.Філімошкіна та ін.); своєрідністю мовної системи другої мови, що накладає свій відбиток на особливості дисграфічних проявів у школярів-білінгвів з ВМ (А.І.Мікульскіте, Н.М.Філімошкіна, С.А.Цоріонов та ін.); розладами процесу читання, зумовлених наявністю психологічного конфлікту між тенденцією у ставленні учня до рідної і другої мов, двомовним спілкуванням у родині (М.Гард, Ж.Мар, Ж.Росин), труднощами засвоєння мовних явищ двох мовних систем (К.К.Карлеп, Р.І.Лалаєва). Сучасна педагогічна практика підтверджує нагальну потребу розробки й використання діагностичних та корекційних методик з вивчення, запобігання та виправлення відхилень письма в учнів з ВМ в умовах існування двох споріднених мов. Усе вищезазначене й обумовило вибір теми нашого дослідження “Пропедевтика порушень письма у першокласників з вадами мовлення в умовах білінгвізму”. відхилення першокласник мова білінгвізмУ першому розділі дисертації “Теоретичні передумови дослідження порушень письма в учнів з вадами мовлення” висвітлено психолого-педагогічні засади формування письма; розглянуто проблему білінгвізму в теорії і практиці навчання молодших школярів загальноосвітніх шкіл; представлено аналіз й узагальнення науково-теоретичних, навчально-методичних джерел з подолання відхилень письма у двомовних учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку спеціальних шкіл. У сучасній лінгводидактичній літературі, присвяченій висвітленню питань засвоєння молодшими школярами в умовах білінгвізму однієї з близькоспоріднених мов, можна виокремити кілька підходів: вивчення української мови як державної у школах національних спільнот (І.П.Гудзик, О.Н.Хорошковська, М.І.Пентилюк, І.Хомяк та ін.); зміст, структура і особливості методики викладання російської і української мов у початкових класах в умовах двомовності (Н.О.Воскресенська, І.П.Гудзик, Г.П.Коваль, О.Г.Лобчук, М.Б.Успенський та ін.); навчання правильному українському мовленню й грамотності учнів-білінгвів молодших класів (М.С.Вашуленко, Л.О.Варзацька, Н.І.Тоцька, Р.І.Чорновіл-Ткаченко, О.Н.Хорошковська та ін.). Опитування дало змогу встановити, що постійне російськомовне оточення й спілкування у родині, неусвідомлений характер білінгвізму та відсутність диференційованих установок на користування учнями тією чи іншою близькоспорідненої мовою є причинами проявів російсько-української двомовності, яка спостерігається у мовленні 48% школярів, тобто майже у половини. У ході логопедичного обстеження ми опиралися на принцип системності у вивченні мовленнєвої діяльності дітей, який вказує на тісний взаємозвязок між окремими її складовими: між вимовою і фонемоутворенням, між усним мовленням і письмом, використовувався і інший принцип, що визначає взаємозалежність рівня розвитку фонематичного сприймання учня та його готовність до оволодіння грамотою рідної мови.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы