Умови і специфіка створення Протофісу, робота Всеукраїнської конференції профспілок в період діяльність уряду П. Скоропадського. Центристська політика гетьмана, знехтування інтересами певних соціальних верств і профспілок, що призвело до кінця Гетьманата.
При низкой оригинальности работы "Промислово-робітнича політика уряду гетьмана Павла Скоропадського: сучасні оцінки здобутків і прорахунків", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Промислово-робітнича політика уряду гетьмана Павла Скоропадського: сучасні оцінки здобутків і прорахунківДослідник констатував, що гетьманський режим фактично ігнорував інтереси пролетаріату, не робив реальних спроб встановити нормальні стосунки з його організаціями, навпаки, почав проводити таку політику, яка мала за мету відновити традиційні відносини між працею й капіталом, що призвело до згубних наслідків [6,12-13]. Прийшовши до влади, орієнтований на сильну монархічну владу, підтримувану великими землевласниками, гетьман нехтував інтересами робітничих мас, а у ряді випадків діяв як глибоко консервативний політичний діяч: за його санкцією зявились закони про закриття профспілок; розпущено залізничні комітети й обмежено їх фінансування; заборонено страйки, встановлено адміністративний контроль за діяльністю житлових комісій на підприємствах; збільшено робочий день до 12 годин. Коляка у статті «Гетьманат Павла Скоропадського і професійні спілки», проаналізувавши заяви про напрямки робітничої політики гетьмана, зроблені в «Грамоті до всього українського народу», в декларації новосформованого уряду, зокрема, щодо забезпечення прав робітничого класу, поліпшення правового становища і умов праці залізничників, підтримку домагань робітників, зауважили, що ці декларації були підтверджені на практиці: в силі були залишені всі закони з робітничого питання, видані Тимчасовим урядом та Центральною Радою, зробили висновок, що на перших порах своєї діяльності гетьманський уряд проводив щодо робітництва політику, яка не зачіпала основних завоювань революції. У 1997 року Б.Андрусишин у своїй докторській дисертації «Робітнича політика українських урядів (1917 - 1920 рр.)» [1] (якій передувала монографія «У пошуках соціальної рівноваги: Нарис історії робітничої політики українських урядів революції та визвольних змагань 1917 - 1920 рр.» [2]) третій розділ «Робітнича політика Української держави» присвятив дослідженню робітничої політики уряду П. Скоропадського. Андрусишин також зазначив, що спочатку гетьманський уряд проводив щодо робітництва політику , яка не зачіпала основних завоювань революції, тобто гетьман не пішов шляхом реставрації царських порядків, як про це стверджувалось в літературі, а залишив соціально-економічні завоювання робітництва, здобуті ним у революції, в силі; що великий вплив на проведення робітничої політики мали особисті погляди П.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
