Промислово-гідрогеологічні умови експлуатації та їх вплив на герметичність підземних сховищ газу у Дніпровсько-Донецькому артезіанському басейні - Автореферат
Визначення головних змін у водонапірній системі у циклі закачування-відбирання газу. Типізація газосховищ за промислово-гідрогеологічними умовами експлуатації. Оцінка герметичності різних типів газосховищ за даними комплексу гідрогеологічних досліджень.
При низкой оригинальности работы "Промислово-гідрогеологічні умови експлуатації та їх вплив на герметичність підземних сховищ газу у Дніпровсько-Донецькому артезіанському басейні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ промислово-ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ експлуатації та їх вплив на герметичність ПІДЗЕМНИХ СХОВИЩ ГАЗУ у дніпровсько-донецькому артезіанському басейніНауковий керівник: - кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник, доцент Терещенко Віктор Олександрович, професор кафедри гідрогеології Харківського національного університету імені В.Н. Каразін. Офіційні опоненти: - доктор геолого-мінералогічних наук, професор, Огняник Микола Степанович, зав. відділу охорони підземних вод Інституту геологічних наук НАН України Захист відбудеться “_8_” _липня_2010 р. о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.162.05 в Інституті геологічних наук НАН України за адресою: 01054, м.Обєктами зберігання газу є пласти-резервуари, які складаються зі штучного газового покладу та водонапірної системи, що їх оточує. При цьому циклічні зміни тиску передаються у водонапірну систему пластів-резервуарів. Для контролю за герметичністю на газосховищах виконується комплекс гідрогеологічних, геофізичних і газогеохімічних досліджень. Це найбільш ефективно дозволяє оцінити герметичність штучного газового покладу та його взаємодію з водонапірною системою пласта-резервуара, виявити напрямки імовірних латеральних і вертикальних витоків газу, здійснити екологічний контроль за його роботою, дати рекомендації по темпах і обємах закачування-відбирання газу та їх оптимальному площинному розташуванні. Дисертаційна робота виконана у відповідності до напрямку національної програми “Нафта і газ України до 2010 року”, “Концепції функціонування і розвитку підземних сховищ газу НАК “Нафтогаз України“ та тематики науково-дослідних робіт ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, зокрема науково-дослідних робіт: “Аналіз поточного стану герметичності пластів-резервуарів, загазованості розрізу та впливу водонапірної системи на циклічну експлуатацію Солохівського, Олишівського, Червонопартизанського і Вергунського ПСГ за даними комплексу гідрогеологічних досліджень” (тема 34.801/1999-1999); “Здійснити авторський нагляд і виконати аналіз поточного стану створення та експлуатації Східного комплексу ПСГ” (тема 54.912/2000-2000); “Гідрогеологічні і газогеохімічні роботи на Пролетарському і Кегичівському ПСГ з метою оцінки їх герметичності, приповерхневої загазованості і взаємодії з водонапірною системою станом на 2001 р.” (тема 34.729/2001-2001); “Здійснити авторський нагляд за експлуатацією ПСГ ДК “Укртрансгаз”, виконати комплексний аналіз їх поточного стану та розробити заходи покращення подальшої роботи” (тема 54.907/2004).В першому розділі висвітлено основні публікації на тему підземного зберігання газу та з контролю за створенням і герметичністю ПСГ. Залучивши параметри роботи ПСГ та зміни тисків у пєзометрах за цикл, розраховувалися темпи закачування-відбирання газу і репресій-депресій пластового тиску у штучному покладі та водонапірній системі. Газосховища з неактивною водонапірною системою характеризуються асинхронними коливаннями газонасиченості пластових вод, що у повній мірі співвідноситься з гідродинамічною реакцією водонапірної системи пластів-резервуарів, у яких вони створені. При мінімальних тисках у покладі ?Р набуває відємних величин (від-0,07 до-0,65 МПА), що свідчить про спрямування "градієнтів" тисків з водонапірної системи у поклад. Отже, коливання тисків відбуваються у контурі депресійної “вирви”, а тиски у покладі і у пєзометричних свердловинах не досягають початкових значень, що свідчить про постійне спрямування "градієнтів" тисків з водонапірної системи у поклад.Визначено характер змін у природних водонапірних системах контрольних горизонтах над обєктами зберігання газу. Для контролю за герметичністю газосховищ виконано узагальнення початкових фонових гідрогеологічних показників контрольних горизонтів і пластів-резервуарів. Безповоротні пластові втрати газу через фільтрацію по цементному каменю свердловин та дифузія газу у пласт-покрівлю не вплинули на гідро-і газогеохімічний стан контрольних горизонтів. Використовуючи спрямування "градієнтів" тисків у пласті-резервуарі, як чинник поділу ПСГ на типи, виділено три промислово-гідрогеологічних типа. Встановлено, що Олишівське, Червонопартизанське, Солохівське та Вергунське ПСГ відносяться до першого типу, оскільки після закачування газу "градієнти" тисків спрямовані з покладу у водонапірну систему, а після відбирання газу "градієнти" тисків, навпаки, спрямовані з водонапірної системи у поклад.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы