Променева діагностика наслідків травм ліктьового суглоба в практиці медико-соціальної експертизи - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Променева діагностика наслідків травм ліктьового суглоба в практиці медико-соціальної експертизиНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Кулікова Фаїна Йосипівна, Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини, завідувач курсом променевої діагностики та променевої терапії. променевий артроз рентгенографія Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шармазанова Олена Петрівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри променевої діагностики. доктор медичних наук, професор Хмизов Сергій Олександрович, Харківський інститут патології хребта та суглобів ім. проф. Захист відбудеться 23.03.2011___ р., о____ годині в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.609.01 за адресою: 61176, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м.Діагностика і лікування переломів кісток, які утворюють ліктьовий суглоб (ЛС) до теперішнього часу залишаються однією із самих складних і до кінця не вирішених проблем сучасної променевої діагностики і травматології. Ушкодження суглобів верхньої кінцівки в структурі травм складають 58,4% і серед них на ліктьовий суглоб доводиться від 17,8% до 24,5% (Зоря В.І., 2010; Behr C., 1995; Sojbjerg J., 1996). Найчастіше серед наслідків травм ЛС відмічають розвиток контрактур, гетеротопічних осифікатів, хибних суглобів, зрослих з не усунутим зміщенням переломів кісток, що складають суглоб, розвиток прогресуючих дистрофічних змін (Бабовников А.В., 2006; Бойко І.В.,2006; Казарезов М.В., 2002; Viola R., 2000). Таким чином, на сучасному етапі актуальними залишаються питання удосконалення променевої діагностики при проведенні МСЕ у хворих з наслідками травм ліктьового суглоба, розробки можливостей їх прогнозування за рентгенологічними даними. Для досягнення даної мети необхідно вирішити наступні завдання: Вивчити частоту і характер виразності наслідків травм ліктьового суглоба при проведенні медико-соціальної експертизи за даними променевих методів дослідження.В IV групі практично у всіх пацієнтів, крім переломів в анамнезі були і різні види вивиху передпліччя, в інших групах вивихи зустрічались в поодиноких випадках. В більшості випадків це були інваліди III групи - 55 пацієнтів (39,8%), II групи - 24 хворих (17,4%). В середньому по групах кількість ускладнень на одного хворого розподілилась таким чином: І група - 2,9; ІІ група - 2,75; ІІІ група - 1,8; IV група - 3,3; в цілому - 2,9. В інших групах розміри вкорочення вірогідно не відрізнялися: в І групі - 3,2±1,2 см (9,8% від довжини кістки); в ІІ групі - 2,3±0,4 см (10,1% від довжини кістки); в ІІІ групі - 3±1 см (13,3%). 8 пацієнтів були з І групи (33,3%), по 2 хворих з ІІ і ІІІ груп (16,7%) і 12 пацієнтів - IV групи (50%).У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової задачі підвищення ефективності променевої діагностики наслідків травм ліктьового суглоба в практиці медико-соціальної експертизи шляхом удосконалення методик цифрової рентгенографії і рентгенограмометрії. За даними променевих методів дослідження найчастішими наслідками травм ЛС, які призводять до обмеження життєдіяльності хворих є деформуючий артроз (75,4%), обмеження рухливості суглоба (58,7%) і вкорочення кісток (57,2%). За допомогою цифрової рентгенографії розроблена нова методика рентгенографії верхньої кінцівки, яка складається з двох рентгенограм плеча і передпліччя в положенні супінації кінцівки, з яких за допомогою компютерної обробки компонують зображення усієї кінцівки, після чого визначають поздовжні осі плечової та променевої кісток, вимірюють їх довжину і кут між ними, які дозволяють отримати додаткову інформацію про стан ЛС. Рентгенограмометричні показники (максимальні кути згинання та розгинання в бічних проекціях, вісі плечової, променевої і ліктьових кісток і кут між ними в прямій проекції), як на конвенційних, так і на цифрових рентгенограмах є основними, на основі яких встановлюється порушення функції ЛС і її відновлення після реабілітаційних заходів. Критеріями ступеня обмеження життєдіяльності в практиці МСЕ, які можна визначити за допомогою променевих методів, є: наявність обмеження рухливості ліктьового суглоба, зміни осі кінцівки в прямій проекції, ступінь виразності деформуючого артрозу, вкорочення кісток і наявність кутових деформацій.

Основний зміст роботи