Прокуратура України як суб’єкт адміністративного права - Автореферат

Міжрегіональна академія управління персоналом АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Науковий керівник: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Ковальська Віта Володимирівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Грохольський Володимир Людвігович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри управління в ОВС; Захист відбудеться «23» вересня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К-26.142.02 у Міжрегіональній Академії управління персоналом (03039, м.Однак правоохоронна діяльність прокуратури має свої особливості, що, насамперед, залежить від характеру завдань та функцій щодо забезпечення ними прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, їх повноважень, форм і методів професійної діяльності, що обумовлює доцільність їх розгляду як окремого субєкта адміністративного права. У вітчизняній та зарубіжній адміністративно-правовій літературі ці питання розглядаються фрагментарно, без комплексного підходу, а саме як окремі напрямки правоохоронної діяльності, у звязку з чим сутність та особливості діяльності прокуратури залишаються недослідженими, єдиної концепції реформування та функціонування прокуратури в адміністративно-правовій науці ще не вироблено. Варто зазначити, що загальні проблеми правоохоронної діяльності, державного управління, правоохоронних органів і, зокрема, діяльності прокуратури України досліджували В.Б. Це стосується насамперед розуміння сутності таких категорій як «правоохоронна діяльність», «правозахисна діяльність», «правозастосовна діяльність» прокуратури та їх розмежування; визначення структурних елементів адміністративно-правового статусу прокуратури; зясування особливості взаємодії прокуратури з іншими правоохоронними органами держави. Таким чином, необхідність ефективного забезпечення реалізації конституційних положень щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина, переосмислення місця та значення прокуратури України як самостійного субєкта адміністративного права, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, ряд організаційно-правових проблем діяльності прокуратури обумовлюють актуальність обраної автором теми дослідження.Розділ 1 «Теоретико-методологічна характеристика прокуратури України як субєкта адміністративного права» присвячено загальній характеристиці системи субєктів адміністративного права, зясуванню сутності, принципів, правових засад становлення, розвитку та функціонування прокуратури України. У підрозділі 1.1 «Поняття та система субєктів адміністративного права» досліджуються поняття «субєкти адміністративного права», «субєкти адміністративних правовідносин», аналізуються підходи науковців-адміністративістів щодо визначення кола субєктів адміністративного права. У підрозділі 2.1 «Поняття та структура адміністративно-правового статусу прокуратури» аналізуються наукові теорії вчених-адміністративістів щодо визначення категорій «адміністративно-правовий статус державного органу», «адміністративно-правовий статус прокуратури», визначається коло структурних елементів адміністративно-правового статусу прокуратури. Мета діяльності прокуратури визначається статусом прокуратури, її місцем і роллю в державі і полягає у всемірному утвердженні верховенства закону; зміцненні правопорядку; забезпеченні захисту прав і свобод людини й громадянина; забезпеченні захисту охоронюваних законом інтересів суспільства і держави. У підрозділі 2.3 «Функції та компетенція прокуратури України» зазначається, що належне нормативне закріплення завдань, функцій та повноважень прокуратури дозволить: по-перше, підвищити якість правоохоронної діяльності щодо захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави від протиправних посягань; по-друге, окреслити обєкти та обсяг правоохоронного впливу на них прокуратури з метою гарантування реалізації прав і свобод людини і громадянина; по-третє, визначити напрями діяльності прокуратури та їх структуру; по-четверте, запобігати дублюванню завдань, функцій та повноважень органів прокуратури і інших правоохоронних органів держави, з одного боку, та забезпечити належну взаємодію між ними - з іншого; по-пяте, розробити та запровадити ефективний контроль за виконанням покладених на прокуратуру завдань, функцій та повноважень.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні організаційно-правових засад діяльності прокуратури України як субєкта адміністративного права. У результаті дисертаційного дослідження автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети основні з них такі: Визначити поняття, сутність та систему субєктів адміністративного права.

Основний зміст роботи