Програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРобота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту. фізичний норматив дівчина підліток Науковий керівник: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Круцевич Тетяна Юріївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання, рекреації й оздоровчої фізичної культури, проректор з наукової роботи. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Національний університет фізичного виховання і спорту України, м.Київ, 2002. Проведенный анализ заболеваемости учащихся позволил впервые определить возрастную динамику заболеваемости повторными острыми респираторными заболеваниями, выявить критические периоды пониженной сопротивляемости организма девочек-подростков неблагоприятным факторам внешней среды, а также исследовать динамику заболеваемости на протяжении года, что дало возможность варьировать направленность профилактико-оздоровительных средств физического воспитания в разные месяцы и семестры учебного года.Неухильне збільшення числа школярів з відхиленнями в стані здоровя обумовлює значимість досліджень, присвячених науковому обгрунтуванню безпечних і ефективних параметрів фізкультурно-оздоровчих занять з підлітками (В.А Шаповалова, 1992; Б.М. Програмування фізкультурно-оздоровчих занять для школярів має грунтуватися на адекватних методах педагогічного контролю і раціональних параметрах занять. Розробка основ програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат-підлітків з урахуванням їхнього біологічного віку, рівня фізичного здоровя і підготовленості дозволить ефективніше здійснювати диференційований підхід на заняттях з 12-13-річними ученицями. Виявити мотиви до фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років. Усі основні положення дисертації використані для: вдосконалення навчальної дисципліни “Теорія і методика оздоровчої фізичної культури і масового спорту” і подані у вигляді курсів лекцій та практичних занять для студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України; удосконалення методики оцінки біологічного віку дівчат-підлітків; розробки програми фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами 12-13 років; розробки нормативів фізичної підготовленості дівчат-підлітків, які відповідають стабільному рівню їхнього здоровя; розробки дванадцятибальної системи оцінювання в рухових тестах, які відповідають новим Державним стандартам шкільної освіти.Аналіз даних літератури показав, що використання засобів фізичної культури з оздоровчою метою є пріоритетним напрямком наукових досліджень у світовій і вітчизняній практиці. У результаті таких розробок установлена роль рухової активності, сформульовані загальні принципи використання фізичних вправ, уточнені мета та завдання занять, запропоновані тести і системи оцінки фізичного здоровя, фізичної підготовленості, встановлена ефективність використання окремих засобів програмування на фізкультурно-оздоровчих заняттях (А.Г.Сухарев, 1991; В.В.Петровский, 1992; В.Г.Арефєв, 1996; М.Д.Зубалій, 1997; Т.Ю.Круцевич, 1999; Л.П.Сергієнко, 2001 та ін.). Незважаючи на значну кількість робіт, у яких описані системи оцінювання фізичного здоровя (Г.Л.Апанасенко, 1985, 1992; В.І.Белов, 1989; В.А.Шаповалова, 1993 та ін.) і біологічного віку школярів (І.І.Бахрак, Р.Н.Дорохов, 1980; К.П.Дорожнова, 1983 та ін.), у літературі відсутні дані про інформативність цих систем, що не дозволяє зробити висновок про перевагу того чи іншого діагностичного методу та його використання в системі фізкультурно-оздоровчих заходів. Недостатньо розроблені питання програмування фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами-підлітками, хоча саме школярки мають значно гірші, ніж хлопчики, показники здоровя (В.А.Шаповалова, 1993; Б.М.Шиян, 1997), і, крім цього, вік 12-13 років - найбільш варіабельний у плані морфофункціонального стану (В.Г.Властовский, 1973). Аналіз стану питання дозволив уточнити предмет дослідження, робочу гіпотезу і загальну спрямованість експериментальної частини роботи.Взаємодію рівня фізичної підготовленості і рівня здоровя визначали за допомогою аналізу співвідношення рівнів фізичної підготовленості і фізичного здоровя обстежених учениць та шляхом кореляційного аналізу. Результати аналізу співвідношення рівнів фізичної підготовленості і фізичного здоровя (рис.2) показують, що з 117-ти можливих у 82-х (або у 70%) порівняннях зафіксовано позитивну взаємодію, тобто, чим кращий був рівень фізичної підготовленості (РФП) школярок, тим вищий був їхній рівень фізичного здоровя (РФЗ).