Програми партнерства НАТО наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. - Автореферат

бесплатно 0
4.5 104
Вплив програм партнерства НАТО на систему пріоритетів альянсу в процесі еволюції системи євроатлантичної безпеки наприкінці XX - на початку ХХI ст. Потенціал співробітництва України з НАТО та відповідності рівня взаємодії в рамках існуючих механізмів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, ГУМЕНЮК Борис Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор, ПЕРЕПЕЛИЦЯ Григорій Миколайович, Національний інститут стратегічних досліджень, завідувач відділом воєнної політики кандидат історичних наук, доцент Захист відбудеться 19 квітня 2004 року о 14 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Ключовою проблемою пристосування НАТО до нових умов військово-політичного середовища було питання розширення НАТО за рахунок країн Центральної та Східної Європи, оскільки неприйняття цих країн могло б призвести до формування вакууму безпеки у субрегіоні, створюючи довготривалі джерела нестабільності для всього континенту. З іншого боку, розширення НАТО є еволюційним процесом, що вимагає відповідності певним критеріям адаптації пострадянських країн до нових механізмів гарантування безпеки і оборони, а також врахування та улагодження позиції із Росією з метою уникнення нової конфронтації та ризику для безпеки тих країн, що опинилися б в разі розширення між НАТО та Росією. Таким механізмом по пристосуванню до нових умов та реалій як для НАТО, так і для країн-претендентів на вступ до альянсу виступили програми партнерства НАТО, що у поєднанні з усвідомленням нових типів ризиків з-поза меж "зони відповідальності” НАТО, яка встановлюється ст.5 Вашингтонського договору 1949р., формують систему програм співробітництва як РПАС/РЄАП, ПЗМ, Середземноморський діалог. Ґрунтовний аналіз потенційних наслідків розширення НАТО "другої хвилі" для системи євроатлантичної безпеки та потенціалу програм партнерства НАТО в контексті мінімізації негативних аспектів цього процесу, дають авторові можливість визначити рівень відповідності механізмів співробітництва програм партнерства НАТО зовнішньополітичним та геостратегічним прагненням України з метою пошуку ефективних для України форм співпраці. Дослідження виконано згідно з науковою програмою кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка в рамках науково-дослідної роботи "Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації сучасної системи міжнародних відносин" в рамках програми Інституту міжнародних відносин "Міжнародні, правові, політичні та економічні засади розвитку України" (номер державної реєстрації 01БФ048-01), що є складовою комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України".Автор, зокрема, відзначає, що особливістю інституцій, спрямованих на вироблення та реалізацію концепцій безпеки, за нових умов є пошук особливих форм та механізмів забезпечення безпеки на регіональному та глобальному рівні. Автор вважає, що в основі проблеми безпеки в євроатлантичному просторі покладений механізм партнерства та співробітництва з метою підвищення ефективності системи безпеки та мінімізації рівнів загроз. Такими спільними інтересами в євроатлантичному регіоні є безпека, механізмами є структури безпеки (НАТО, ЄС, ОБСЄ тощо), що знаходяться в стані визначення функціональних сфер діяльності, а засобами виступають програми партнерства з державами, що не є елементами системи, але прагнуть набуття такого статусу в майбутньому. Теоретичну основу дослідження складають роботи таких авторів, як Гончар Б., Грищенко К., Дергачов О., Каменецький М., Константинов В., Маначинський О., Перепелиця Г., Тарасюк Б., Удовенко Г., Афанасьевский Н., Васильев В., Глинский Д., Иванов И., Кобринская И., Лукін В., Пархалина Т., Шаклеина Т., Асмус Р., Бжезинський З., Гебхард П., Грехем Т., Гросс П., Де Нервз Р., Джексон П., Ерлер Г., Кіш Є., Киссинджер Г., Кюглер Р., Ларрабі Ф., Лугар Р., Маккарті Дж., Метлок Дж., Петерс Дж., Рейдер С., Сміт М., Хайд-Прайс А., присвячених дослідженню міжнародних відносин, політичних та військово-стратегічних аспектів проблем безпеки, партнерства та співробітництва та зовнішньої політики України.

План
Основний зміст роботи

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?