Прогнозування урановорудних вузлів Західно-Інгулецької зони українського щита (методом багатовимірної статистичної фільтрації) - Автореферат

Національна академія наук УкраїниРобота виконана на кафедрі геології родовищ корисних копалин геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор геологічних наук, професор ЖУКОВ Микола Никанорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук ГОРЛИЦЬКИЙ Борис Олександрович, Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, завідуючий відділом кандидат геолого-мінералогічних наук ДЕРЕВСЬКА Катерина Ігорівна, Інститут геологічних наук НАН України, старший науковий співробітник Захист відбудеться „2 ”червня 2005 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.192.02 Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України за адресою: м.Другий - у вдосконаленні технології прогнозування, спрямованому на посилення корисного сигналу за рахунок комплексування ознак і критеріїв уранового зруденіння, та використання інформації якісного характеру, яка досі неефективно використовувалась через недоліки формалізації та технологічні складності, що виникали з причини принципово різних шкал реєстрації. Робота виконана згідно з Національною програмою „Розвиток мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року” і є складовою частиною робіт, за участю автора дисертації, які виконує казенне підприємство „Кіровгеологія” в рамках геологічного завдання 54-(60,57)-18 „Прогнозно-геологічні роботи масштабу 1:200000 на уран в межах Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони на площі 7400 кв. км з виділенням потенційно рудних вузлів, оцінкою ділянок Лагодівського та Гейківського рудопроявів та прояву уранової мінералізації Щасливе, визначенням прогнозних ресурсів урану та паралельною оцінкою території на золото”. 4) оцінити перспективність Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони щодо уранового зруденіння гідротермального жильно-штокверкового типу та виділити потенційні урановорудні вузли, оцінити ефективність та достовірність результатів у порівнянні з досягнутим рівнем. Розроблено технологію прогнозування урановорудних вузлів на основі методу багатовимірної статистичної фільтрації, яка довела більш високу ефективність в межах Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони порівняно з досягнутим рівнем. Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних основ прогнозування уранового зруденіння гідротермального жильно-штокверкового типу на основі методу багатовимірної статистичної фільтрації, кількісній оцінці інформативності прогнозних критеріїв згаданого типу уранового зруденіння, розробці та впровадженні методики експертних оцінок, створенні нового типу прогнозних карт урановорудних вузлів, а також у виконанні прогнозної оцінки території Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони вперше методами багатовимірної статистичної фільтрації.Крім того в межах Західно-Інгулецької зони проводилися спеціалізовані роботи на уран, а саме прогнозно-геологічні: Комаров О.М., Зиков Є.О., Бабков Я.М., Польськой Ф.Р., Гонтмахер Г.А., Гуляк О.І., Сухінін О.М., Сватков О.М., Мякшило В.Д., а також пошукові та пошуково-оціночні роботи, включаючи глибинні пошуки: Гречишников М.П., Кірічек Б.Д., Степанов О.М., Зиков Є.О., Польськой Ф.Р., Бабков Я.М., Гуляк О.І. В процесі проведення спеціалізованих робіт на уран, крім закономірностей локалізації урану, вивчалась та уточнювалась геолого-структурна будова території робіт. Західно-Інгулецька зона розташовується в східній частині Кіровоградського тектонічного блоку, безпосередньо примикає з заходу до Криворізько-Кременчуцької субмеридіональної структурно-формаційної зони, контрольованої однойменним глибинним розломом, і розглядається як шовна (міжблокова) структура або як східна частина складно-дислокованого Кіровоградського мегаблоку. У межах досліджуваної площі можна виділити такі основні типи структур: 1) позитивні, в основному, куполоподібні структури, ядра яких складені архейськими плагіогранітоїдами (Інгулецький вал, Вершино-Власівська антикліналь, Онуфрієвське підняття); 4) розривні порушення, що в свою чергу поділяються на структури першого порядку (Суботсько-Мошоринська, Девладівсько-Бутівська, Конкська, Зелено-Завадівська зони розломів, Шестаківсько-Ворошилівський, Андрієвсько-Лозоватський розломи) та структури другого порядку (Троїцько-Сафонівська, Софієвсько-Криничеватська й Онуфрієвська (Цибулівська) зони розломів; Ново-Бугський, Воїновський, Федоро-Шуличинський (Верблюжський), Березноватський (Олімпіадівський), Східно-Христофорівський розломи).Зроблено висновок про те, що метод багатовимірної статистичної фільтрації має такі переваги: дозволяє комплексно використовувати кількісні, напівкількісні та якісні ознаки, зокрема ознаки, що реєструються у принципово різних шкалах (номінальних, кількісних детермінованих, кількісних статистичних), а також ознаки з різними рівнями достовірності своїх станів, має механізм компенсації у випадку, коли частина обєктів не має значень однієї чи декількох ознак.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ