Прогнозування та профілактика вторинних гнійних ускладнень розповсюджених форм перитоніту - Автореферат

Харківська медична академія післядипломної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЛікування хворих на перитоніт є однією з найбільш важливих проблем, яка постійно вивчається протягом багатьох років хірургами та лікарями інших спеціальностей, у сподіванні знайти її оптимальне вирішення. У сучасній літературі існує достатня кількість робіт, присвячених оцінюванню ступеню тяжкості перитоніту, прогнозуванню летальності (Васильков В. Г., Шикунова Л. Г., Келина Н. Ю., Безручко Н.В., 2003; Гаин Ю. М., Богдан В. Г., 2003; Борисов Д. Б., Недашковский Э. В., 2005; Костюченко К. В., Лимина М. И., 2005; Zygun M. F., 2005), проте питання прогнозування розвитку вторинних ускладнень і повязаних з цим незадовільних результатів лікування хворих на перитоніт не знайшло відповідного висвітлення в сучасній літературі. Були спроби ушивання рани наглухо, а для адекватного дренування застосовували до 5-8-10 дренажів (Филин В.И. и соавт., 1973; Кузин М.И., 1973; Савельев В.С., 1974), та на сучасному етапі ефективність одномоментного оперативного лікування при розлитому гнійному перитоніті піддається сумніву через велику кількість післяопераційних ускладнень, хоча частину з них можна, швидше, віднести до продовження основного процесу та його наслідків (гнійне запалення рани, евентерація, кишкові нориці тощо) (Гостищев В.К., 2002, Гусак В.К., 2002). Тому проблема поліпшення результатів лікування розлитого гнійного перитоніту шляхом прогнозування та профілактики виникнення вторинних гнійних ускладнень розповсюджених форм перитоніту, як то: нагноєння післяопераційної рани, евентрації, кишкові нориці, перитоніт, що продовжується, - видається актуальною. 3) розроблена методика дренування черевної порожнини (патент № 60499 “Спосіб дренування черевної порожнини при перитоніті”, патент № 59689 “Пристрій для дренування черевної порожнини”) під час лікування перитоніту, яка дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок вибору позицій дренажів і виконувати подовжену санацію шляхом іригації органів черевної порожнини розчинами антисептиків.Усикова (1984), яка передбачає лапаротомію, апендектомію, залишення видаленого червоподібного відростка в черевній порожнині, пошарове ушивання рани черевної порожнини. Всім тваринам через 16-20 годин проводилася релапаротомія, видалення джерела перитоніту - червоподібний відросток; робився бакпосів вмісту черевної порожнини (Бакпосів №1); тваринам 2-6 груп проводилась санація черевної порожнини 20 мл різних розчинів; після цього проводилась макроскопічна оцінка стану мезотелія очеревини, бакпосів вмісту черевної порожнини (Бакпосів № 2), біопсія парієнтальної очеревини для морфологічного дослідження (Патоморфологія № 1); пошарове ушивання рани черевної порожнини. Через 24 години тварини вилучались з експерименту; робився забір крові для лабораторного дослідження; при розтині оцінювалася ступінь розвитку перитоніту, проводився бакпосів вмісту черевної порожнини (Бакпосів № 3), а також біопсія парієнтальної очеревини, кишок та чепця (Патоморфологія № 2). Для оцінки рівня морфофункціональної активності мезотелія очеревини на препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином, використовували такі морфометричні дослідження: визначення діаметра (Яd) мікролінійкою і обсягу ядер (Яv) мезотеліальних клітин за формулою: Яv = 4/3 ?(3r), де r - радіус ядра, який дорівнює ? Яd; визначення діаметра (Kd) мікролінійкою і обсягу ядер (Kv) мезотеліальних клітин за формулою: Kv = 4/3 ?(3r), де r - радіус ядра, який дорівнює ? Kd; визначення обсягу цитоплазми (Цv) мезотеліальних клітин за формулою: Цv = Kv - Яv; визначення ядерно-цитоплазматичного індексу (ЯЦІ) за формулою: ЯЦІ = Яv / Цv. Етіологічним чинником перитоніту здебільшого був післяопераційний перитоніт - в основній групі у 15 пацієнтів, в групі порівняння - у 16; також серед причин перитоніту можна виділити перфоративну виразку шлунку та 12-палої кишки у 10 пацієнтів основної групи та 11 групи порівняння, апендицит - по 5 хворих в обох групах та закрита травма живота у 5 та 4 пацієнтів основної групи та групи порівняння відповідно.Визначено, що основними факторами, які впливають на виникнення вторинних гнійних ускладнень у хворих з розповсюдженими формами перитоніту є: загальний стан пацієнта, наявність та локалізація ушкодження порожнистого органа, якісний та кількісний склад патологічного вмісту черевної порожнини та якість санації черевної порожнини. Спосіб експрес діагностики якості санації дозволяє ефективно оцінювати якість санації черевної порожнини в процесі її виконання, має спрощену процедуру виконання, а також є доступним для використання в медичних установах будь-якого рівня, зважаючи на простоту методу і доступність устаткування.

Основний зміст